Материал: Естетотерапія - Навчальний посібник (Федій О.А.)


2.1.12. лекцІя: теорІя та практика пІсочноЇ терапІЇ

Ш  Історія виникнення пісочної терапії. Ш   Основи організації пісочної терапії:

Загальні принципи взаємодії з дитиною.

Додаткові принципи пісочної терапії.

Обладнання для пісочної терапії.

Казкотерапевтичний підхід до пісочної терапії. Ш  Індивідуальна проективна психодіагностика, психо­терапія та психокорекція у пісочниці. Ш  Ігри на розвиток тактильно-кінестетичної чутли­вості та дрібної моторики рук. Ш  Пізнавальні ігри.

 

Історія виникнення пісочної терапії

Ігри з піском — це перший комунікативний досвід дитини. Це одна з форм природної активності дитини.

Гра в пісочниці створює самостійний Світ Дитини, який відо­бражає наш Дорослий Світ. Сьогодні вже багато дитячих дошкі­льних закладів мають ванночки для води та піску. Проте, часто вихователі трактують досить однобічно психолого-педагогічний та корекційний потенціал цього дитячого уподобання: «Пісочни­ця нагадуватиме дітям взимку літо!...».

Стає необхідним вивчення та запровадження відомих на сьо­годні методів діагностики та психокорекції пісочної терапії.

 

 

Виділення її як естетотерапевтичного виду зумовлене високим ступенем психологічної комфортності та творчого прояву дитини під час гри у пісочниці (див. мал. 2.18).

В основі пісочної терапії лежить спонтанність проявів дити­ни саме у пісочних іграх.

Історія пісочної терапії

^ Принцип «терапії піском» запропонований Карлом Густа­вом Юнгом, який є засновником аналітичної терапії. За Юнгом, пісок — це символ життя у Всесвіті, а піщини — це люди інші живі істоти у цьому Світі.

^ Уперше пісочницю у ігровій психотерапії запровадила у 1929 (39?) році англійський дитячий психотерапевт М. Ловен-фельд у Лондонському Інституті Дитячої Психології.

^ Дослідниця вважала цілющим тактильний контакт ди­тини з піском та водою. В ігри включалися різні предмети та іг­рашки. Діти самі додавали воду у пісок та будували там свій Світ! Цю методику було названо «Техніка побудови Світу».

^ Інший представник юнгіанської школи швейцарський ана­літик Д. Калф, яка за порадою самого К. Юнга у 1956 році осо­бисто вивчала у М. Ловенфельд її методику, намагалась досліди­ти інший аспект у пісочній терапії, а саме: питання створення для своїх клієнтів «вільного, захищеного простору», де, граючись з піском вони відчували б себе вільно.

^ Американський психотерапевт Л. Штейнхард (юнгіанська прихильниця) у своїх дослідженнях об'єднала психотерапію з ар­ттерапією. Вона має спеціальну художню освіту, яка допомогла вченій подивитися на побудований дитиною власний Світ у пісо­чниці очима художника, своєрідного перекладача художніх обра­зів на мову психології дитячої душі. Отже Л. Штейнхард у першу чергу цікавить тріада:

І   ДИТИНА — ПСИХОТЕРАПЕВТ — ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ!!! ||

^ Російські вчені Т. Д. Зінкевич-Євстигнеєва, доктор психо­логічних наук, директор Інституту Казкотерапії у м. Санкт-Петербурзі та Т. М. Грабенко, психолог, дефектолог розробили й успішно апробували систему пісочних ігор, спрямованих на на­вчання, розвиток та корекцію особистості дітей дошкільного та шкільного віку.

^ Студентами та магістрами Полтавського державного педагогі­чного університету імені В. Г. Короленка була успішно апробована зазначена методика вчених Санкт-Петербурзького Інституту Казко-терапії та розроблена на матеріалі української культури методика пі­сочної терапії при роботі з дітьми, що мають проблеми розвитку.

 

Основи організації пісочної терапії

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОДІЇ З ДИТИНОЮ Правила та умови проведення гри у пісочниці:

ґ принцип комфортного середовища. Передбачає дві основ­ні складові: психологічний комфорт (вдалі, цікаві завдання, по­зитивне оцінювання з боку дорослого тощо) та — комфортне оточення (м'яке освітлення, зручна пісочниця, цікаві іграшки тощо (див. мал. 2.19);

принцип безумовного прийняття (основна ідея-принцип гу­маністичної педагогіки — прийняття дитини такою, якою вона є!);

принцип доступності інформації (усі звернення, рекомен­дації повинні бути сформульовані у доступній для дитини формі, припустимо використання « дитячої термінології»);

принцип конкретизації (вихователь має знати істинну (справжню) проблему дитини, поступово та тактовно з'ясовувати її);

принцип об'єктивізації (вихователь повинен бачити про­блему «зверху» — у системі життєдіяльності дитини);

Ґ принцип орієнтації на потенціальний ресурс дитини (наприклад: використання дитячого хобі у грі);

Ґ принцип інтегрування у соціальне середовище (орієнту­вання на вирішення проблем соціалізації дитини у мікросередо-вищі).

 

 

У ДОДАТКОВІ ПРИНЦИПИ ПІСОЧНОЇ ТЕРАПІЇ

До додаткових принципів пісочної терапії відносять:

У принцип оживлення абстрактних символів (букв, цифр, геометричних фігур тощо, таким чином формується почуття реа­льності);

У принцип реального проживання (дитина переживає події разом з героєм, відбувається перехід з Уявного в Реальне та на­впаки, дитина «на практиці» переконується у правильності або помилковості власних дій);

У принцип усвідомлення досвіду та ситуацій (самі ситуації розігруються у пісочниці, але дитина має можливість подивитися на неї зі сторони;

У принцип обміну (у пісочній грі дитина та дорослий легко обмінюються ідеями, думками, почуттями, будують таким чином партнерські відносини).

У ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПІСОЧНОЇ ТЕРАПІЇ

Для організації та проведення пісочної терапії необхідні такі матеріали та прилади:

У Водостійкий дерев'яний ящик. Для індивідуальної роботи або для малих груп. Розмір 50 х 70 х 8 см. Це оптимальне поле для зорового сприйняття.

Якщо проводяться корекційні заняття для дітей з особливими потребами краще використовувати ящик квадратний або у формі кола. Це спрямовуватиме дітей до заняття центру.

Внутрішня поверхня (дно та боки) пофарбовані у блакитний колір (символ води та неба).

У Чистий просіяний пісок.

Піском наповнюється половина (або менше) пісочниці. Поруч має стояти графин з водою. Малі діти, підлітки та «напружені» дорослі надають перевагу саме мокрому піску. «Чистити» пісок (промивати, виставляти на сонце) слід раз у 2—3 місяця. Колекція міні-фігурок.

Висота таких фігур не повинна перевищувати 8 см. У набір іг­рашок повинні увійти:

© людські персонажі;

© будівлі: дома, школи, церкви, замки, тощо; © машини: сухопутні, морські, космічні, бойові, тощо; © рослини: дерева, кущі, квіти, овочі, тощо; © побудови: мости, ворота, загони для тварин тощо; © природні матеріали: ракушки, гілочки, камінці, кістки, яй­ця тощо;

© символічні речі: джерела для загадування бажань, ящики із скарбами, коштовності тощо; © казкові герої: злі та добрі; © релігійні предмети та сувеніри; © жива зелень та інше; © домашні речі, гайки, флакони тощо;

© пластикові або дерев'яні літери та цифри, геометричні фігурки.

Розташування предметів. Іграшки можуть бути розміщені на полицях для зручності вибору дитиною необхідних матеріалів. Вони групуються за категоріями (тварини, будівлі тощо), або знаходяться у хаотичному порядку й дитина сама комбінує ігра­шковий матеріал на власний розсуд.

 

 

Л. Штейнхард розглядає матеріали, які використовуються у пісочниці у їх символічному значенні. Вона вважає що це має суттєве значення для діагностики та корекції, оскільки вибір іг­рашок відбувається інтуїтивно (див. мал. 2.20).

У таблиці 2.9 наведені основні матеріали у їх символічній се­мантиці для пісочної терапії.

Таблиця 2.9

СИМВОЛІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ МАТЕРІАЛІВ У ПІСОЧНІЙ ТЕРАПІЇ

 

Матеріал

Символічне значення

Пісок

Засіб передачі метафоричного, відчуття нескінченності, нестій­кості, змінності, байдужості тощо.

Вода

Метафора глибини, спокою, бурхливого руху, чистоти тощо.

Метал

У багатьох культурах метал — це ембріон, що зароджується у надрах землі.

Камінь

Символ кісток Матері-землі, міцність, безсмертя, вічність. Якщо камінь стоїть вертикально — символ фалоса. Інколи камінь — це позначення центру Світу, місток, що з'єднує землю з небом.

Скло та кришталь

Символ зцілюючого впливу психотерапії, яке стає можливим за­вдяки глибокий внутрішній роботі психіки. Це символи чистоти, взаєморозуміння та духовного досвіду.

Мінерали

Символ прихованих цінностей, відкриття краси у предметі та багатий потенціал природного начала.

Дерево

У багатьох культурах це — prima materia, з якої було все ство­рено. Асоціюється з колискою, труною, або постіллю. Насіння дерев — символи росту, розвитку, енергії життя та процесу фо­рмування особистості.

Раковини

Символ сексуальності, родючості та народження — фізичного й духовного.

Кістки

Вічність життя та можливість воскресіння. Нагадують про смерть та скінченність земного життя.

Пір'я

Символ істини. Воно асоціюється з небом та вітром, нагадує про польоти до інших світів.

Пластмаса

Символи пакунків та продуктів промислового виробництва, су­часного суспільства та прагнення створювати зовнішній ефект для того, щоб якомога вигідніше продати той чи інший товар.

У КАЗКОТЕРАПЕВТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ПІСОЧНОЇ ТЕ­РАПІЇ

Вчені образно порівнюють пісочницю з ЛАНШАФТОМ ДИТЯЧОЇ ДУШІ. У контексті казкотерапії пісочницю розгля­дають як:

У середовище для створення казок (таємниця народження мі­фу, казки відбувається набагато легше коли дивишся на реальні речі, ніж на білий папір);

посередника встановлення контакту між дорослим та ди­тиною (особливо ефективно на перших етапах діяльності педа­гога);

•ґ засіб та можливість відчути себе реальним Чаклуном, дія­чем: дитина — Творець: створює Світ, який підкоряється їй, герої грають ті ролі, які вона забажає, події розв'язуються потрібним їй чином (див. мал. 2.21);

засіб усування комплексу «поганого митця»: дитина працює з готовим матеріалом.

«поле», яке дозволяє дорослому глибоко відчути внутрі­шній світ дитини (споглядач ніби торкається Душі дитини, її сві­тогляду, він стає свідком таїнства внутрішніх змін, що відбува­ються в дитини під час гри у пісочниці).

 

Мал. 2.21. На пісочному майданчику

Дитина здатна застосовувати соціальний «пісочний досвід» у своєму реальному житті.

Казкотерапевтична пісочна терапія використовується у чоти­рьох аспектах:

© проективна діагностика;

© психокорекція та психотерапія;

© психопрофілактика;

© навчання.

 

Індивідуальна проективна психодіагностика, психотерапія та психокорекція у пісочниці

Розглянемо перші три вищеназваних аспекти казкотерапії у пісочниці.

При аналізі пісочної картини та «пісочних казок» можна діаг­ностувати такі феномени:

наявність у дитини внутрішніх конфліктів;

рівень та спрямованість агресії;

У потенційні, ресурсні можливості; У засоби подолання труднощів.

Методика проведення: Дитина самостійно обирає необхід­ний іграшковий матеріал. Вона — Чаклун, який будує Свою Краї­ну. Коли дитина починає будувати, терапевт-дорослий повинен зайняти таку позицію, щоб дитина його не бачила й не відчувала на собі його тиск-присутність, проте сам терапевт повинен добре спостерігати за всіма подіями, що відбуваються у пісочниці.

Виділяють три способи збору інформації для проективної психодіагностики:

розповідь — обговорення:

При обговоренні можна задати такі питання: ? «Розкажи, що ти тут побудував.»; ? «Хто тут живе?»;

? «Що буде з жителями твоєї Країни, якщо раптом обрушить­ся стихійне лихо (землетрус, паводок, пожежа тощо). «Що вони відчуватимуть?», «Як вестимуть себе?»;

? «А як себе вестимуть жителі-сусіди?»;

? «Як надалі вони житимуть?»;

? «Зміни у пісочниці все, що необхідно».

аналіз почуттів, які виникають у процесі розглядання пісочної картини в автора та в дорослого:

Наприклад: дорослий говорить:

«Коли ти дивишся на картину у пісочниці, що ти відчуваєш?», або сам говорить: «Коли я дивлюсь на Країну, яку ти створив, я відчуваю...». Таким чином можна дізнатися про рівень розвитку емоційної сфери дитини, її здатності до рефлексії тощо.

аналіз розташування фігурок у пісочниці та їх символі­чне значення:

При побудові Країни має значення наскільки багатий та різ­ноплановий ландшафт у пісочниці («плоскі» пісочниці зустрі­чаються у зовсім маленьких дітей, підлітків та у дорослих із стабілізованими нервовими процесами (після стресів, важких втрат): це ознака невміння, небажання глибоко проникати у сутність, внутрішні проблеми, або заспокоєння). Фігурка, яка була поставлена першою теж може нести в собі глибокий зміст для дитини.

Для аналізу значення розташування фігурок можна викори­стовувати таку схему. «Пісочний лист» умовно розділимо на три частини по вертикалі та три частини по горизонталі. Кож­ний сектор несе певне символічне навантаження (див. табли­цю 2.10).

Фігурки, які розміщені у цьому куті, пов'язані або із спо­гадами, або з думками про домівку, маму, або іншу значущу жінку.

Фігурки можуть відображати те, про що у даний момент думає, фантазує дитина.

Фігурки, як правило, відображають мрії, плани на майбутнє, думки про взаємодію в соціумі: від дитячого садочку й школи до роботи. Взаємодію з батьком, іншими значущими чоловіками.

Фігурки відображають деякі переживання в минулому, пов'язані із домом, мамою, значущою жінкою.

У цій частині зосереджуються найголовніші фігурки. Вони відображають, з одного боку, актуальні емоційні стани, з іншо­го — ціннісні прагнення, дещо значуще (незалежно від того, чи вони усвідомлені, чи ні).

Фігурки у цій частині відображають прагнення, бажання ав­тора.

Фігурки відображають деякі дії в минулому, пов'язані із домом, мамою, значущою жінкою.

Фігурки відображають певні дії, що реалізуються в даний момент.

Фігурки символізують деякі дії, які можливі у майбутньо­му. Дії по відношенню до соціального оточення або до чолові­чої статі.

Таблиця 2.10

СИМВОЛІЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ДЕВ'ЯТИ СЕКТОРІВ ПІСОЧНИЦІ

12        3          Думки, фантазії, мрії

2 3

 

=

2

 

 

7

=

О

о

и

 

 

8

=

 

2

 

 

9

Емоційні процеси

4|5|б | Реальні, дійсні події

 

7          8 9

 

Така інтерпретація правильна для «праворуких» дітей, для «ліворуких» — все дзеркально.

Головна умова інтерпретації — відсутність поспішності у ви­сновках!

Якщо дорослий не володіє достатнім рівнем роботи з симво­лами (див. юнгіанську терапію Л. Штейнхард), то слід звернутися до психологічної інформації самої пісочної казки.

Ігри на розвиток тактильно-кінестетичої чутливості та дрібної моторики рук.

Тактильна форма відчуття у людини є найдревнішою. Це від­чуття, які ми отримуємо через дотик: гаряче-холодне, сухе-вологе, колюче-гладке, м'яке-тверде тощо. Кінестетичні відчуття пов'язані у людини з відчуттям самого руху: як сидимо, як стої­мо, чи комфортно нам при таких рухах тощо.

Тактильно-кінестетичні відчуття напряму пов'язані з розумо­вими операціями. Пальчикові ігри у піску стабілізують емоцій­ний стан дитини.

Промовляння почуттів, що виникають під час контакту з пі­сковою поверхнею створює своєрідний чуттєвий досвід особи­стості, формує навички позитивної комунікації. Розвиток дріб­ної моторики руки корелює з розвитком мовленнєвої діяльності дитини. Вперше такі дослідження проводились М. М. Коль­цовою.

Виділяють такі види ігор на розвиток тактильно-кінестетичної чутливості та дрібної моторики рук у пісочниці: ТТ «Відбитки наших рук»:

У на рівній поверхні піску дорослий та дитина по черзі роб­лять відбитки своїх рук (зовнішньої та внутрішньої поверхні до­лоні);

У створюються різноманітні спільні візерунки (усією поверх­нею долоні, ребрами долоні, кулачками, окремими пальчиками тощо);

У можна поділитися відчуттями, що виникають при роботі з піском;

У рухові вправи у піску: «ковзання» долонями або ребрами (як змія, машина тощо), зигзагоподібні або кругові рухи;

У створення малюнків у піску: «волошка», «сонечко», «до­щик», «трава» тощо;

У ходіння по поверхні піску пальчиками: по черзі, одночасно, одним тощо;

У «загадкові сліди»: групувати по два, по три, по чотири па­льчики та створювати відбитки слідів різних тварин;

У вправа «гра па пісочному роялі» — імітація гри на піаніно. ТТ «Що заховано у піску?»:

У дорослий та дитина занурюють руки у сухий пісок, спосте­рігають, як при цьому змінюється рельєф піску;

У звільняють руки від піску без різких рухів: рухаються лише пальчики або здуваються піщинки;

ґ гра «Міна» (рука одного гравця перетворюється у міну, во­на знаходиться у піску у будь-якому положенні; її треба обереж­но відкопати, не доторкуючись до неї);

Варіант ускладнення цієї гри — у пісок заривають якусь іграшку.

 

Пізнавальні ігри

У піску можна створювати різноманітні світи: (( подорож у часі;

(( подорожі різними країнами та континентами; (( подорожі до інших планет тощо.

При цьому дитина не лише з задоволенням фантазує, уявляє, мріє, але й реально створює і проживає ці події. Наприклад, можна познайомитися з Прадавніми часами, відтворити шлях «Підводної Одисеї Ж. Кусто», побувати на поверхні Місяця, Марса тощо. Ці­кавими й вражаючими можуть стати своєрідні картини історичних подій (побут прадавніх скіфів, Полтавська битва тощо).

Серед ігор на знайомство з навколишнім світом можна виді­лити такі групи:

^ географічні ігри;

^ фантастичні ігри;

^ історичні ігри;

^3 ігри-екскурсії містом.

Питання для самоперевірки

Дайте визначення терміну «пісочна терапія».

Які види естетотерапії об'єднує ідея пісочної терапії'?

Опишіть історію виникнення пісочної терапії та її філософ­сько-психологічну сутність

Класифікуйте загальні та додаткові принципи організації та проведення пісочної терапії.

Яке обладнання необхідне для пісочної терапії?

Як Ленор Штейнхард розглядає матеріали, що використо­вуються у пісочниці у їх символічному значенні?

Чому вчені образно порівнюють пісочницю з ЛАНШАФ-ТОМ ДИТЯЧОЇ ДУШІ?

 

Література

1. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д., Грабенко Т. М. Практикум по креа­тивной терапии. — СПб.: «Речь», 2001. — С. 277—335.

Сакович Н. А. Технология игры в песок. Игры на мосту. — Спб.: Речь, 2006. — 176 с.

Штейнхард Ленор Юнгианская песочная психотерапия. — СПб.: Питер, 2001. — 320 с.

2.1.12. ЛЕКЦІЯ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ПІСОЧНОЇ ТЕРАПІЇ (ПРОДОВЖЕННЯ)

0 Ігри на розвиток фонематичного слуху та корек­цію звуковідтворення. 0 Навчання читання та письма «Пісочна грамота».

Ігри на розвиток фонематичного слуху та корекцію звуковідтворення

Сутність цієї категорії ігор полягає у тому, що мовлення у по­єднанні з активною дією викликає позитивну мотивацію навчання:

©

дитина стає активним учасником навчального процесу.

Завдяки іграм вирішуються такі види завдань:

У навчально-корекційні завдання: розвиток фонематичного слуху: вміння відчувати та виділяти окремі звуки та звукосполу­чення; формування правильного звуковідтворення;

У психологічні завдання: розвиток комунікативності та від­чуття задоволення собою та своєю роботою.

Прикладом ігор на розвиток фонематичного слуху та корек­цію звуковідтворення можуть стати ігри-казки «Подорож в країну А (Б, В ...)».

Основними характеристиками даного модулю ігор є (на прикладі літери «А»):

^\% Інструкція до гри повинна бути проведена у віршованій формі. Це створює своєрідний казковий ефект та дає можливість краще інтонувати, робити акценти при мовленні на необхідних звуках. Крім того метроритмічний характер вірша має певний психотерапевтичний вплив на дитину своєю узгодженістю, гар­монійністю, мелодичністю звучання.

Під час промовляння вірша ведучий виставляє у пісочниці фі­гурки відповідно сюжету.

^\% Дидактичний матеріал

У готується заздалегідь: основою створення таких колекцій може стати іграшковий матеріал «Кіндер-сюрпризів», або виліп­лені з глини, намальовані іграшки;

ґ відбираються фігурки у назвах яких присутній звук «а»; ґ на фігурки наклеюються літери «А»;

ґ усі фігурки (до 8—10 штук) виставляються поряд з пісоч­ницею;

ґ окремо готується сама Літера «А».

^\% Послідовність роботи зі словами, які мають у своєму складі звук «а» має такий алгоритм:

ґ обігруються фігурки у назвах яких звук «а» знаходиться на початку слова («а-пельсин», «а-рбуз»);

ґ обігруються фігурки у назвах яких звук «а» знаходиться у кінці слова («принцес-а», «берез-а»);

ґ обігруються фігурки у назвах яких звук «а» знаходиться у середині слова («м-а-ки», «р-а-ки»);

^\% Використовуємо такі засоби, що стимулюють емоційно-чуттєву сферу дитини:

ґ яскраві фігурки;

ґ інтонованість мовлення та проспівування голосних звуків (на наступних етапах роботи інтонованість «прибирається» та надається можливість дитині самій відчути необхідні звуки).

При організації ігор у пісочниці спираємось на одночасну ро­боту трьох видів сприйняття:

^ слухове,

<®> зорове,

ПНІ тактильно-кінестетичне.

Головною умовою самої гри має стати наступне гасло:» ця гра має бути близькою та цікавою для дитини».

При проведенні гри враховуємо індивідуальний темп засвоєн­ня дитиною інформації.

Вимоги до учасників гри:

ґ для дорослого — наявність фантазії, власний творчий пошук; ґ для дитини — можна залучати малечу вже з 3-річного віку.

 

Навчання читання та письма «пісочна грамота»

Основна ідея розробки ігор цього модуля — використання до­даткового ефекту перцепції: чутливості рук та розвиток дрібної моторики (див. мал. 2.22). До найбільш ефективних ігрових за­вдань слід віднести таки:

^«Виліпи, будь ласка, літеру...». (Згрібають пісок ребром долоні, звіряють з оригіналом).

^ Створимо Місто Літер (Вчимося розміщувати символи у просторі).

Т «Я виліплю літеру, а ти — викопай її».

Т Гра «Казкові перевтілення Літер» (Літера Л — в Літеру А, Г — Т, О — Я тощо).

ТТ Власне писання на поверхні пісочниці. Спочатку пальчи­ком, потім паличкою, яку тримають як ручку. Можна запропону­вати дитині гру «Дмухнув вітерець». її завданням є відтворення на піску деяких елементів літер, які щезли від подиху вітру.

© Цікавим ефектом суто естетотерапевтичної дії можна вва­жати таку особливість писання на піску: дитина може дуже легко змінити (зруйнувати) неправильно написані слова, зробити це «безболісно» у порівнянні із писанням у зошиті, де сліди поми­лок завжди помітні. Аналогічну картину спостерігаємо у роботі на комп'ютері, яка дуже подобається дітям.

 

 

Дитина, як правило, швидко втомлюється у процесі навчання письма за рахунок відсутності належного рівня розвитку певних психічних процесів та дрібної моторики руки. Робота з піском до­зволяє зберігати та продовжити працездатність дитини у часі.

Педагог при роботі не фіксує довго увагу на помилках і тому дитина відчуває позитивне враження від писання на піску. Як сві­дчить досвід, дитина дуже рідко намагається уникнути від роботи, тому точніше можна визначити та зафіксувати справжню втому.

Для дітей з порушенням опорно-рухового апарату, особли­во у тих випадках, коли хвороба не дозволяє дитині тримати руч­ку, писання на піску стає справжнім рятуванням.

Модуль ігор на піску з такими дітьми має такі особливості: У Писання літер можна здійснювати за допомогою «змій­ки» — мотузка з вузликом (змійка з головою) на піску.

У Дитина бере мотузок та вільно проводить ним по піску, за­лишаючи слід.

У Дитина може уявити собі, що тримає у руках ручку та про­ходить ручкою по зміїному сліду (відпрацювання зигзагоподіб­них ліній без відриву).

У Можна взяти змійку за голову як ручку і писати нею круже­чки, палички тощо (як у прописі).

Таке навчання письму:

© легше,

© відбувається швидшим темпом, © цікавіше, ніж традиційне навчання.

Зупинимося на деяких питаннях навчання граматики у пісо­чній терапії. Основним завданням при навчанні письма є фо­рмування вмінь та навичок грамотного, правильного письма. Ди­тина має відчувати різницю між голосними у сильній та слабкій позиції.

Доцільним є використання дидактичної казки про Фею-Наголос, її чарівну паличку, Принцесу та Попелюшку.

Основна ідея казки: Фея-Наголос — володарка Країни Слів. Вона завжди керує балом. З тим звуком, до якого вона торкнеться своєю чарівною паличкою, відбуваються казкові зміни! Він пере­творюється у Принцесу і стає головним у слові. Принцесі підко­ряються усі інші звуки у слові.

Можна драматизувати цю казку разом з дітьми з використан­ням ляльок у пісочниці.

© Зрозумілим стає й основний принцип навчання граматики у пісочниці:

з будь-якого складного правила можна зробити цікаву гру!!!

Можна використовувати дидактичний матеріал М. Монтесорі, використовувати принципи таких ігор при вивченні іноземної мови, математики, фізики тощо.

 

Питання для самоперевірки

У чому полягає основний ефект естетотерапевтичного впли­ву на дитину під час проведення таких ігор?

Які дидактичні матеріали використовують в іграх у пісочниці?

Яким чином дитина стає активним учасником навчального процесу?

 

 

Що виділяє пісочну грамоту від традиційних методик на­вчання?

Що у роботі з піском стимулює емоційно-чуттєву сферу дитини?

Поясніть методику навчання читанню та письму «Пісочна грамота».

Література

Див. літературу до 2.1.12. Лекції.