Материал: Системи соціального страхування зарубіжних країн - Навчальний посібник (Григораш Г.В.)


1.5. джерела формування та напрями використання фондів соціального страхування

 

Фонди соціального страхування утворюються за раху­нок трьох джерел: страхових внесків працівників, внесків ро­ботодавців та субсидій держави.

Внески працівників це відрахування з їх доходу. За суттю, це цільовий прибутковий податок. Ставка внеску встановлю­ється у відсотках до валового заробітку і є на більшість випад­ків пропорційною незалежно від величини доходу. За цієї умо­ви передбачається річна максимальна сума внесків або макси­мальний дохід, до якого застосовується ставка. Ставки внеску встановлені: у США 7,15\%; у Великобританії 5,7 і 9\% (залеж­но від доходу); у Франції 5,7\%; в Японії 5,3\%. У країнах діє лише один внесок з фізичних осіб за всіма видами страхування (США), або кілька (Німеччина, Франція), сплата яких дає право на відповідні види допомоги і соціальних послуг.

Внески з підприємців стягуються у відсотках не до загаль­ного фонду заробітної плати зайнятих, а до раніше встанов­леної максимальної сумарної заробітної плати, тобто суми, що перевищують даний максимум, не враховуються. У США та Німеччині ставка внеску працівників і роботодавців однако­ва, в інших країнах внески роботодавця вищі.

Державні субсидії включають внески до фондів обов'язкового соціального страхування за непрацюючих гро­мадян, військовослужбовців та державних службовців, дотації на покриття дефіциту цих фондів і податкові пільги.

Кошти обов'язкового соціального страхування використо­вують у вигляді грошових виплат, фінансування соціальних послуг і надання пільгових благ. Головне місце як за соціаль­но-економічним призначенням, так і за обсягом ресурсів на­лежить грошовим виплатам. Вони представлені пенсіями і до­помогами, яким властива цільова спрямованість як за харак­тером використання, так і за контингентом одержувачів.

За лінією соціального страхування фінансуються послуги закладів охорони здоров'я і соціального забезпечення, санато­рно-курортних організацій з відновлення працездатності та проведення оздоровчо-профілактичних заходів, професійних учбових закладів тощо.

Особливість пільгових благ як форми використання коштів соціального страхування полягає в тому, що їх призначення пов'язане з одержанням конкретного матеріального блага чи послуги. Саме тому ці пільгові блага займають проміжне місце між натуральним і грошовим розподілом. Це визначає таку характеристику пільг, як додатковість, тобто можливість збі­льшення споживчих перспектив окремих груп населення (пільги на придбання ліків, путівки тощо).

Пенсії призначаються за віком, у зв'язку з інвалідністю, на випадок утрати годувальника, за вислугу років. Існують та­кож соціальні пенсії.

Пенсія це гарантована щомісячна грошова виплата для забезпечення громадян у старості, на випадок повної або час­ткової непрацездатності, утрати годувальника, а також у зв'язку з досягненням установленого стажу роботи у певних сферах трудової діяльності. З пенсійних фондів, що створю­ються за рахунок внесків роботодавців і працівників, праців­ники та їх сім'ї одержують матеріальне забезпечення при на­станні вказаних страхових випадків.

Допомоги бувають у зв'язку з тимчасовою непрацездатні­стю, вагітністю та пологами, на дітей, допомоги по безробіт­тю, а також на перепідготовку й підвищення кваліфікації.

Допомога це гарантована грошова виплата при тимчасо­вій перерві в роботі, а також для компенсації підвищених ви­трат, що виникають на певні випадки.

До першої групи входять допомоги у зв'язку з безробіттям, тимчасовою непрацездатністю, по догляду за дитиною після її народження, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами. Другу групу складають допомоги у разі народження дитини, на неповнолітніх дітей і допомога на поховання померлого працівника або члена його родини.

За лінією соціального страхування безоплатно або на піль­гових умовах надаються послуги з протезування, трудового навчання і працевлаштування інвалідів, надання їм юридич­ної допомоги, послуги будинкам-інтернатам для літніх та ін­валідів, санаторно-курортних закладів.

Класифікація виплат і послуг за функціональним призна­ченням передбачає їх розподіл за трьома групами:

перша об'єднує виплати і надання послуг, що мають на меті підтримання життєдіяльності людини: пенсії за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, допомоги з тимчасової непрацездатності у зв'язку з вагітністю та полога­ми, утримання в будинках для літніх та ін.;

друга група включає виплати і послуги, зумовлені додат­ковими витратами у зв'язку з народженням і вихованням ді­тей. Сюди належать: допомога у зв'язку з народженням дити­ни, оплата відпусток по догляду за нею до досягнення дити­ною певного віку, допомоги на дітей;

до третьої групи належать виплати і послуги, що мають на меті відновлення працездатності, пов'язані з медичною ре­абілітацією, навчанням та перенавчанням інвалідів, безробіт­них, жінок, які повертаються до трудової діяльності після де­кретної відпустки.

Важливий практичний аспект має класифікація виплат і послуг за ознакою їх адресності, тобто залежно від того, до якої групи населення належать одержувачі виплат і послуг: робітники та службовці державного сектору, кооперативного, приватного, військовослужбовці та їх сім'ї тощо. Дана класи­фікація лежить в основі розробки законодавчих актів, що ре­гулюють соціальне страхування різних груп населення.

 

Питання для самоконтролю

 

1.       Що є головною метою соціального страхування?

Де і за яких обставин розпочався розвиток систем соці­ального страхування?

Назвіть основні етапи становлення систем соціального страхування.

У чому полягає сутність основних конвенцій МОП з пи­тань соціального захисту населення?

За якими принципами побудовано систему соціального страхування Бісмарка?

У чому полягала новація Бісмарка у сфері соціального страхування?

На яких засадах ґрунтувалася система соціального за­безпечення Беверіджа?

Що стало причиною фіаско системи соціального забез­печення Беверіджа?

Назвіть загальні принципи організації соціального стра­хування.

10.     Назвіть основні відмінності моделей організації систе- ми соціального страхування.

11.     У чому полягає сутність та відмінності між добровіль- ним і обов'язковим соціальним страхуванням?

За якими ознаками класифікують системи соціального страхування зарубіжних країн?

За рахунок яких основних джерел формуються фонди соціального страхування?

Яким чином використовуються кошти обов'язкового соціального страхування?

У чому полягає сутність пенсії та допомоги? Назвіть основні види допомоги.

Як класифікують виплати й послуги за функціональ­ним призначенням?

 

Тести для самоконтролю знань

 

1.       Соціальне страхування як соціальна система, має на меті:

а)       надання допомоги певним категоріям малозабезпече- них громадян;

б)       створення загальнонаціональної всеохоплюючої орга- нізації взаємодопомоги обов'язкового характеру;

в)       надання допомоги всім категоріям малозабезпечених громадян з метою стирання класових відмінностей у сфері соціального простору;

2.       Головним аспектом Закону про бідність (Англія, 1601) було:

а)       проведення перепису населення країни;

б)       класифікація малозабезпечених громадян на основі їх потреби в допомозі;

в)       надання мінімальноїдопомоги всім громадянам, які зверталися за нею до церкви.

3.       Розвиток обов'язкового соціального страхування в Ні- меччині (кінець ХІХ ст.) пов'язаний з іменем:

а)       Г. Коля;

б)       О. Бісмарка;

в)       А. Сміта.

4.       Перші розроблені й прийняті конвенції МОП було прис- вячено:

а)       організації побудови очищувальних споруд на заводах;

б)       розробці тарифікації заробітної плати з урахуванням умов виробництва;

в)       соціальному захисту населення.

5.       До принципів побудови системи Бісмарка не належить такий:

а)       забезпечення, засноване виключно на праці;

б)       обов'язкове забезпечення існує лише для тих найма- них працівників, яке не можуть користуватися індивідуаль- ним страхуванням;

в)       паритетне співвідношення між внесками найманих працівників та працедавців, а також між виплатами та вне- сками;

г)       забезпеченням управляють державні органи.

6.       План Беверіджа ґрунтується на засадах, до числа яких належать:

а)       універсальність забезпечення, прозорість, євроінтеграція;

б)       єдність, інтеграція, забезпечення рівнихумов щодо нарахування соціальної допомоги;

в)       універсальність забезпечення, єдність, інтеграція.

7.       Біля половини соціальних видатків покривається за ра- хунок соціального страхування згідно з:

а)       північно-європейським варіантом соціального страху- вання;

б)       континентальним варіантом;

в)       австралійським варіантом.

8.       Соціальне страхування фінансується за рахунок:

а)       позабюджетних фондів;

б)       виключно державного бюджету країни;

в)       матеріальної допомоги міжнародних фондів.

9.       Формами соціального страхування є:

а)       особове, майнове та пенсійне;

б)       обов'язкове і добровільне страхування;

в)       обов'язкове, добровільне та змішане.

10.     Видами обов'язкового соціального страхування є:

а)       обов'язкове загальне й обов'язкове професійне стра- хування;

б)       обов'язкове пенсійне й обов'язкове майнове страхування;

в)       обов'язкове особове й обов'язкове професійне страху- вання.

11.     При добровільному соціальному страхуванні у ролі страхувальника не виступає:

а) фізична особа;

б)       юридична особа;

в)       держава.

12.     Метою соціального страхування країн ЄС є:

а)       забезпечення основних життєвих потреб;

б)       підтримання мінімального життєвого рівня;

в)       забезпечення гідних умов життя працівників.

13.     Фонди соціального страхування утворюються за рахунок:

а)       внесків роботодавців і субсидій держави;

б)       страхових внесків працівників і роботодавців;

в)       страхових внесків працівників, внесків роботодавців і субсидій держави.

14.     Під пенсією розуміють:

а)       гарантовану грошову виплату на випадок тимчасо- вої перерви в роботі, а також для компенсації підвищених ви- трат за певних обставин;

б)       гарантовану грошову виплату для забезпечення гро- мадян у старості, на випадок втрати працездатності, году- вальника та ін.;

в)       гарантовану грошову виплату людям похилого віку.

15.     Під допомогою розуміють:

а)       надання безкоштовних послуг побутового характеру малозабезпеченим верствам населення;

б)       гарантовану грошову виплату на випадок тимчасо- вої перерви в роботі, а також для компенсації підвищених ви- трат за певних обставин;

в)       надання послуг побутового характеру малозабезпе- ченим верствам населення за цінами нижчими від ринкових.