Материал: Системи соціального страхування зарубіжних країн - Навчальний посібник (Григораш Г.В.)


2.1. Історична довідка

 

Основи соціального страхування були створені у Німеччині наприкінці ХІХ ст. Отто фон Бісмарк підготував основи про­гресивного соціального законодавства, яке стало зразком для інших індустріальних країн.

Законами від 1883, 1884 і 1889 рр. було створено три ви­ди страхування, які й донині характерні для німецького соці­ального страхування: страхування на випадок хвороби, від нещасних випадків, у разі інвалідності та старості. У 1911 р. усі ці види страхування були поєднані в імперські правила страхування, в які, крім того, було включено забезпечення у формі пенсій вдовам і сиротам у зв'язку із втратою годуваль­ника сім'ї.

Ці правила ввійшли до зведеного Закону про соціальне страхування, який включав усі види страхування: у разі хворо­би, нещасного випадку, інвалідності, старості, утрати годуваль­ника. Закон поетапно вводився з 1912 по 1914 р. У 1927 р. бу­ло введено страхування від безробіття.

Після Другої світової війни у Німеччині відроджується традиційна система соціального страхування. У 1952 р. було введено самоврядування і паритетне представництво праців­ників і роботодавців у закладах соціального страхування. У системі соціального страхування в середині 50-х рр. відро­джуються структури, які існували до 1933 р. У перші повоєнні роки пріоритетно розвивається пенсійне страхування і стра­хування у разі хвороби інвалідів війни, сиріт, осіб, які перес­лідувалися фашизмом, біженців. З кінця 50-х до середини 60-х рр. високі темпи зростання національного доходу забезпе­чують у Німеччині зростання коштів і розширення функцій соціального страхування. Наступні 10 років зростання витрат на соціальне страхування випереджало зростання валового національного продукту.

Після крупної реформи пенсійного забезпечення у 1957 р. пенсії, пов'язані з загальним розвитком доходів, підвищують­ся зі зростанням середнього заробітку. Пенсійне забезпечення потім було реформоване у 1972 та 1992 рр. Широкою мере­жею закладів соціального забезпечення з 1990 р. користу­ються пенсіонери, інваліди війни, сім'ї загиблих на війні.