Материал: Системи соціального страхування зарубіжних країн - Навчальний посібник (Григораш Г.В.)


6.7. медичне страхування в канаді

 

Канадську систему охорони здоров'я часто називають без­коштовною. Насправді ж пацієнти в лікарні оплачують знач­ну частину їхньої вартості. У тих випадках, коли медичні пос­луги включено до планів охорони здоров'я на рівні провінцій, пацієнт не бере участі в їхній оплаті: повну вартість застрахо­ваних послуг відшкодовують провінційні уряди. Однак відпо­відно до канадського Закону про охорону здоров'я гарантії безкоштовного медичного обслуговування поширюються лише на застраховані види послуг і багато хто неохоплений чи охо­плений частково державними планами.

Медичне обслуговування фінансується практично всіма канадцями через загальне оподаткування, страхові внески й оплату готівкою. У середньому щорічний внесок кожного ка­надця в систему охорони здоров'я складає майже 2 500 дол.

З 1971 року в Канаді введено Національну систему універ­сального медичного страхування, яка включає оплату всіх ви­дів стаціонарної та амбулаторної допомоги окрім стоматологі­чної, протезування та придбання медикаментів. Більш ніж 90\% витрат на стаціонарну та амбулаторну допомогу компен­сується із громадських фондів. За рахунок прогресивного по­датку покривається 25\% усіх затрат на охорону здоров'я. До­бровільне медичне страхування не дуже поширене та забез­печує виплати тільки в тих сферах, які не покриваються уні­версальним страхуванням

Як свідчать дослідження, більшість канадців розглядають ідею ощадного медичного страхування як раціональну (72\%), як спосіб вибирати послуги, що відповідають їх потребам (67\%) та як засіб підвищення відповідальності медичних пра­цівників (55\%)

Нині ощадне медичне страхування цілком здатне забезпе­чити перехід від існуючої системи медичного страхування до MSAs (Medical savings accounts). У 1995 р. у Британській Ко­лумбії було введено в дію комп'ютерну мережу Pharma Net, яка пов'язує аптеки регіону та надає фармацевтам вичерпну інформацію про використання пацієнтами виписаних лік й інформацію про можливості страхування пацієнта.

Система ощадних рахунків медичного страхування MSAs приводить, як показує досвід американських фірм, до еконо­мії витрат на медичне обслуговування без нанесення шкоди здоров'ю. Там, де використовується MSAs, знижуються витра­ти як роботодавця, так і працівника, накопичуються заоща­дження. Згідно з опублікованими у США даними, система MSAs (чи подібна до неї) дозволяє скоротити до 20\% витрати на медичне обслуговування.

Деякі опоненти вважають, що державне фінансування охорони здоров'я і регулювання ринку медичних послуг ви­правдане та необхідне.

Канадські органи державної влади цілком можуть гаран­тувати страхування громадян від нещасних випадків і забез­печити додаткові вкладення в MSAs. Держава може частково або повністю покривати страхові внески: залежно від стану здоров'я, віку і рівня доходів людини. Передусім використо­вувалися б кошти наявні у фондах MSAs. Наприкінці року будь-яка сума, що залишається у MSAs, може бути переведена на окремий рахунок для майбутніх витрат на медичне обслу­говування або пролонгована шляхом використання в накопи­чувальній схемі пенсійного забезпечення.

У 1999 р. проблеми, що мали місце в канадській системі охорони здоров'я, загострилися.

З 1975 по 1991 р. витрати на охорону здоров'я збільшили­ся з 7,1\% ВВП до 10,2\%. З 1991 р. державні витрати на охо­рону здоров'я скорочувалися і нині складають понад 9,5\% ВВП. На жаль, значною мірою це було результатом таких ме­тодів економії, як закриття лікарень, установлення меж опла­ти праці лікарів, що ускладнювало доступ пацієнтів до сфери медичного обслуговування.