Материал: Державний фінансовий контроль - Навчальний посібник (Гуцаленко Л.В.)


6.2. мета, основні завдання та методи аудиту ефективності

Відповідно до методичних рекомендацій щодо проведення орга­нами державної контрольно-ревізійної служби аудиту державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм метою ауди­ту ефективності є здійснення оцінки досягнення запланованих показників (продукту, ефективності, якості), виявлення проблем у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підви­щення ефективності використання ресурсів держави. Основними завданнями аудиту ефективності є:

Оцінка ефективності виконання бюджетних програм шляхом порівняння звітних даних щодо виконання програми (виконан­ня результативних показників) із заданими параметрами, у т.ч. зазначеними в паспорті бюджетної програми, порівняння рівня досягнутих показників з рівнем їх фінансування.

Виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своє­часному і повному виконанню бюджетної програми.

Визначення ступеня впливу виявлених упущень і недоліків на досягнення запланованих показників.

Підготовка обґрунтованих пропозицій щодо шляхів (форм, засо­бів) більш раціонального та ефективного використання ресурсів держави, поліпшення організації виконання бюджетної програ­ми з наголосом на можливостях зменшення витрат, підвищення продуктивності програми та якості послуг, її подальшої реалі­зації із залученням оптимального (або додаткового) обсягу бю­джетних коштів чи її припинення.

Здійснюючи аудит ефективності, аудитори вибирають та за­стосовують прийоми і процедури, які відповідають конкретним об­ставинам. Ці прийоми та процедури повинні дозволяти отримувати достатні, дійсні та необхідні докази, які вмотивовано підкріплюють або спростовують їхні точки зору та висновки, зокрема:

аналіз нормативно-правових актів, планових розрахунків та об­ґрунтувань, методичних документів, видань і публікацій у сфері реалізації бюджетної програми, стосовно якої проводиться ау­дит ефективності;

аналіз результатів раніше здійснених контрольних заходів;

аналіз показників статистичної, фінансової та оперативної звітності;

порівняння фактично досягнутих результативних показників виконання бюджетної програми із запланованими в динаміці за кілька років, з вітчизняним і зарубіжним досвідом у сфері реалі­зації бюджетної програми, з технологічними стандартами тощо;

інтерв'ювання, анкетування (процес опитування учасників бю­джетної програми та користувачів її продукту з метою встановлен­ня проблемних питань, результати якого фіксуються письмово);

•   одержання інформації від юридичних осіб.

Інформація, необхідна для проведення аудиту ефективності, може бути отримана від юридичних осіб за письмовими запитами органів ДКРС.