Материал: Державний фінансовий контроль - Навчальний посібник (Гуцаленко Л.В.)


7.3. порядок застосуванням фінансових санкцій за допущені посадовими особами бюджетні правопорушення

Порядок застосування фінансових санкцій визначений Бюджет­ним кодексом України.

Статтею 116 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетним правопорушенням визнається недотримання учас­ником бюджетного процесу встановленого Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, за­твердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про вико­нання бюджету.

Відповідно до статей 117 та 119 116 Бюджетного кодексу Укра­їни за допущені правопорушення до об'єктів контролю можуть за­стосовуватись такі фінансові санкції:

призупинення бюджетних асигнувань;

зупинення операцій на рахунках, відкритих в органах Держав­ного казначейства України;

зменшення асигнувань у разі нецільового використання бю­джетних коштів;

повернення коштів у разі нецільового використання коштів суб­венції.

Призупинення бюджетних асигнувань

Міністерство фінансів України, Державне казначейство Украї­ни, Державна контрольно-ревізійна служба України, місцеві фінан­сові органи, голови виконавчих органів міських міст районного зна­чення, селищних та сільських рад, головні розпорядники бюджетних коштів у межах своїх повноважень можуть призупиняти бюджетні асигнування у разі:

несвоєчасного і неповного подання звітності про виконання бю­джету;

невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку, складання звіт­ності та внутрішнього фінансового контролю за бюджетними ко­штами і недотримання порядку перерахування цих коштів;

подання недостовірних звітів та інформації про виконання бю­джету;

порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов'язань;

нецільового використання бюджетних коштів.

Наказом Міністерства фінансів № 319 від 15.05.2002 р. затвер­джено Порядок призупинення бюджетних асигнувань [8], який визначає дії Міністерства фінансів України, органів Державного казначейства України, органів Державної контрольно-ревізійної служби України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів, голів виконавчих органів місь­ких (міст районного значення), селищних та сільських рад, голо­вних розпорядників бюджетних коштів у разі прийняття рішення про призупинення бюджетних асигнувань розпорядникам чи одер­жувачам бюджетних коштів відповідно до статті 117 Бюджетного кодексу України.

Рішення про призупинення бюджетних асигнувань приймає Мі­ністр фінансів України, Міністр фінансів Автономної Республіки Крим, керівник місцевого фінансового органу, голова виконавчого органу міської )міста районного значення), селищної та сільської ради на підставі протоколу про бюджетне правопорушення або акта ревізії та доданих до нього документів.

Рішення про призупинення бюджетних асигнувань оформля­ється у вигляді розпорядження про призупинення бюджетних асиг­нувань (додаток 7.2).

Бюджетні асигнування призупиняються з першого числа місяця, наступного за датою прийняття розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань.

Бюджетні асигнування призупиняються на термін від одного місяця до трьох у межах поточного бюджетного періоду в обсязі, що дорівнює 50 відсоткам асигнувань, затверджених у плані асигнувань розпорядника бюджетних коштів за скороченою економічною кла­сифікацією видатків бюджету на цей період, за винятком асигнувань на оплату праці, нарахування на заробітну плату та трансфертів на­селенню.

У разі виявлення бюджетного правопорушення та наявності підстав для призупинення бюджетних асигнувань протокол про бюджетне правопорушення або акт ревізії разом з пропозиціями щодо призупинення бюджетних асигнувань необхідно подати до Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, відповідного фінансового органу чи виконавчого органу міської (міста районного значення), селищної або сільської ради залежно від рівня бюджету, стосовно коштів якого допущене порушення.

Пропозиції щодо призупинення бюджетних асигнувань, які підписує керівник органу, що встановив бюджетне правопорушен­ня, або особа, що його заміщає, повинні містити назву відповідної бюджетної програми (тимчасової класифікації видатків місцевих бюджетів), за якими пропонується призупинити бюджетні асигну­вання.

Разом з пропозиціями необхідно подати копію плану асигнувань розпорядника бюджетних коштів, яким вчинено бюджетне правопо­рушення, та копії довідок про внесення змін до нього.

Розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань є підставою для внесення змін до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету (плану асигнувань із загального фонду бюджету відповідного розпорядника бюджетних коштів) шляхом перенесення бюджетних асигнувань на наступні періоди.

Розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань скла­дається у п'яти примірниках один оригінал і чотири копії.

Оригінал розпорядження про призупинення бюджетних асигну­вань залишається органові, який прийняв рішення, для внесення змін до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету.

Одна копія розпорядження про призупинення бюджетних асиг­нувань передається Державному казначейству України разом з до­відкою про внесення змін до помісячного розпису асигнувань за­гального фонду бюджету.

Друга копія розпорядження про призупинення бюджетних асиг­нувань передається розпорядникові чи одержувачу бюджетних ко­штів, яким вчинено бюджетне правопорушення.

Третя копія розпорядження про призупинення бюджетних асиг­нувань передається головному розпорядникові бюджетних коштів, до сфери управління якого належить розпорядник чи одержувач бюджетних коштів.

Четверта копія розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань протягом п'яти робочих днів надсилається органові, за поданням якого його прийнято.

Розпорядник чи одержувач бюджетних коштів, якому призупи­нені бюджетні асигнування, в установлені у розпорядженні про при­зупинення бюджетних асигнувань терміни подає інформацію відпо­відному органу про усунення бюджетного правопорушення та копії документів, що її підтверджують.

За результатами аналізу отриманої інформації про усунення бюджет­ного правопорушення та підтверджувальних документів Міністр фінан­сів України, Міністр фінансів Автономної Республіки Крим, керівник місцевого фінансового органу, голова виконавчого органу міської (міста районного значення), селищної та сільської ради, який прийняв розпоря­дження про призупинення бюджетних асигнувань, приймає рішення про відновлення дії бюджетних асигнувань, яке оформляється у вигляді роз­порядження про відновлення дії бюджетних асигнувань (додаток 7.6).

Розпорядження про відновлення дії бюджетних асигнувань є підставою для внесення з першого числа місяця, наступного за да­тою прийняття цього розпорядження, змін до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету (плану асигнувань із загаль­ного фонду бюджету відповідного розпорядника бюджетних ко­штів) та наступного взяття зобов'язань.

Розпорядження про відновлення дії бюджетних асигнувань складається у чотирьох примірниках один оригінал і три копії.

Оригінал розпорядження про відновлення дії бюджетних асигнувань залишається органові, керівник якого прийняв рішення, для внесення змін до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету.

Одна копія розпорядження про відновлення дії бюджетних асигнувань передається Державному казначейству України разом з довідкою про внесення змін до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету.

Друга копія розпорядження про відновлення дії бюджетних асигнувань передається головному розпорядникові бюджетних ко­штів, до сфери управління якого належить розпорядник чи одержу­вач бюджетних коштів, яким вчинено бюджетне правопорушення.

Третя копія розпорядження про відновлення дії бюджетних асигнувань передається розпорядникові чи одержувачу бюджетних коштів, яким вчинено бюджетне правопорушення.

Зупинення операцій на рахунках, відкритих в органах Дер­жавного казначейства України

У разі виявлення бюджетного правопорушення Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, органи Держав­ної контрольно-ревізійної служби України, місцеві фінансові орга­ни, голови виконавчих органів міських (міст районного значення), селищних та сільських рад і головні розпорядники бюджетних ко­штів у межах своєї компетенції можуть вчиняти такі дії щодо тих розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, яким вони дове­ли відповідні бюджетні асигнування:

застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бю­джетних правопорушеннях відповідно до закону;

зупинення операцій з бюджетними коштами.

Накладення на особу заходу стягнення за бюджетне правопору­шення не звільняє її від відшкодування заподіяної таким правопо­рушенням матеріальної шкоди в порядку, встановленому законом.

Статтею 120 Бюджетного кодексу України визначено, що зу­пинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій по здійсненню платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бю­джетними коштами визначається Кабінетом Міністрів України. Зупинення операцій з бюджетними коштами можливе на термін до тридцяти днів, якщо інше не передбачено законом.

На виконання статті 120 Бюджетного кодексу України та поста­нови Кабінету Міністрів України від 28.10.2002 р. № 1627 „Про ме­ханізм зупинення операцій з бюджетними коштами" наказом Дер­жавного казначейства № 213 від 18.11.2002 р. затверджено Порядок зупинення операцій з бюджетними коштами [9].

Порядок визначає механізм застосування Міністерством фінан­сів України, Державним казначейством України, органами Держав­ної контрольно-ревізійної служби України, місцевими фінансови­ми органами, головами виконавчих органів міських, міст районного значення, селищних та сільських рад, головними розпорядниками бюджетних коштів процедури зупинення операцій з бюджетними коштами відповідно до статті 120 Бюджетного кодексу України до розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, яким дове­дено відповідні бюджетні асигнування, за вчинені ними бюджетні правопорушення.

Порядок поширюється на операції з бюджетними коштами роз­порядників, одержувачів бюджетних коштів, у яких Міністерством фінансів України, Державним казначейством України (центральним апаратом та його територіальними органами), органами Державної контрольно-ревізійної служби України, місцевими фінансовими ор­ганами, головами виконавчих органів міських, міст районного зна­чення, селищних та сільських рад, головними розпорядниками бю­джетних коштів виявлено бюджетні правопорушення, встановлені Бюджетним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами щодо недотримання порядку складання, розгляду, затвер­дження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

У разі виявлення бюджетного правопорушення складається протокол про бюджетне правопорушення за формою, передбаченою Порядком складання, передачі за належністю Протоколу про бю­джетне правопорушення.

Якщо факт бюджетного правопорушення зафіксовано в акті ре­візії, то протокол про бюджетне правопорушення не оформляється.

На підставі протоколу про бюджетне правопорушення або акта ре­візії уповноважений орган протягом трьох робочих днів приймає рішення у формі розпорядження про зупинення операцій з бюджет­ними коштами (додаток 7.4).

У разі прийняття уповноваженим органом розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами зупиненню підлягають операції з бюджетними коштами на рахунках розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів за бюджетною програмою, за якою виявлено бюджетне правопорушення, та бюджетною програмою, яка передбачає утримання установи.

Якщо бюджетне правопорушення виявлено за бюджетною про­грамою, яка відсутня у поточному бюджетному періоді, то упо­вноважений орган в розпорядженні про зупинення операцій з бю­джетними коштами зазначає бюджетну програму, яка передбачає утримання установи.

При цьому зупиненню підлягають будь-які операції, за винятком:

сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), інших плате­жів до бюджетів і державних цільових фондів (у тому числі пені, фінансові санкції);

виконання рішень органів, яким відповідно до закону надано право стягнення коштів;

операцій із здійснення видатків, які передбачені за кодами еко­номічної класифікації видатків.

Розпорядження про зупинення операцій з бюджетними кошта­ми складається в чотирьох примірниках, які мають однакову юри­дичну силу, підписується керівником уповноваженого органу або його заступником, засвідчується печаткою та реєструється в упо­вноваженому органі.

Перший примірник розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами направляється (надсилається рекомендова­ним поштовим відправленням або подається нарочним) протягом двох робочих днів з дати його реєстрації уповноваженим органом до відповідного органу Державного казначейства, де відкрито рахунки підприємству, установі, організації, які допустили бюджетне право­порушення.

Другий та третій примірники розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами в такий самий термін і в тому са­мому порядку направляються установі-порушнику, розпоряднику бюджетних коштів вищого рівня або відповідному фінансовому ор­гану.

Розпорядження про зупинення операцій з бюджетними кошта­ми направляється фінансовому органу лише у разі зупинення опе­рацій за коштами місцевого бюджету.

Четвертий примірник розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами залишається в уповноваженому органі, який його склав.

Орган Державного казначейства в день надходження реєструє розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами в журналі реєстрації розпоряджень про зупинення операцій з бю­джетними коштами (додаток 7.5).

Орган Державного казначейства не пізніше наступного робо­чого дня після отримання розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами зупиняє відповідні операції і направляє уповноваженому органу корінець розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства, із зазначенням дати його отримання та виконання.

Всі платіжні доручення, що надійшли до органу Державного казначейства після отримання розпорядження про зупинення опе­рацій з бюджетними коштами, повертаються органом Державного казначейства без виконання установі, де виявлено бюджетне право­порушення, разом з відмовою у прийнятті до виконання платіжних доручень у формі, визначеній Державним казначейством.

Зупинення операцій з бюджетними коштами не є підставою для відмови у реєстрації зобов'язань та фінансових зобов'язань розпо­рядників та одержувачів бюджетних коштів.

Підставою для відновлення операцій за рахунками розпорядни­ків та/або одержувачів бюджетних коштів є:

розпорядження уповноваженого органу про відновлення опера­цій з бюджетними коштами за формою, що додається (додаток

7.6);

закінчення терміну, зазначеного в розпорядженні про зупинен­ня операцій;

закінчення терміну, встановленого статтею 120 Бюджетного ко­дексу України.

Розпорядження уповноваженого органу про відновлення опе­рацій з бюджетними коштами складається і подається до органів Державного казначейства тільки у випадку, коли операції віднов­люються до закінчення терміну, зазначеного в розпорядженні про зупинення операцій. Після закінчення терміну, зазначеного у роз­порядженні або визначеного статтею 120 Бюджетного кодексу України, операції з бюджетними коштами відновлюються органами Державного казначейства без оформлення розпорядження про їх відновлення.

Розпорядження про відновлення операцій з бюджетними ко­штами приймається уповноваженим органом, який прийняв роз­порядження про зупинення операцій з бюджетними коштами, або установою вищого рівня на підставі доповідної записки посадової особи уповноваженого органу або інформації про усунення бюджет­ного правопорушення.

Розпорядження про відновлення операцій з бюджетними ко­штами складається в чотирьох примірниках, кожний з яких має од­накову юридичну силу, підписується керівником уповноваженого органу або його заступником, засвідчується печаткою та реєстру­ється в уповноваженому органі.

Не пізніше одного робочого дня з дати отримання доповідної за­писки або інформації про усунення бюджетного правопорушення розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами направляється (надсилається рекомендованим поштовим відправ­ленням або подається нарочним) до відповідного органу Державно­го казначейства, де відкрито рахунки установі-порушнику, розпо­ряднику (одержувачу) бюджетних коштів та установі-порушнику. Останній примірник розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами залишається в уповноваженому органі.

Доповідна записка про усунення бюджетних правопорушень по­винна містити:

назву підприємства, установи чи організації, на рахунках якого(ої) зупинено операції з бюджетними коштами;

дату і номер розпорядження про зупинення операцій з бюджет­ними коштами;

підстави для відновлення операцій з бюджетними коштами (до­кументальне підтвердження факту усунення бюджетного право­порушення).

Орган Державного казначейства, у якому відкрито рахунки, за якими зупинено операції з бюджетними коштами, не пізніше на­ступного дня з дати одержання розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами або закінчення терміну зупинення операцій відновлює операції на рахунках клієнта.

У разі відновлення операцій на рахунках підприємств, установ, організацій орган Державного казначейства на корінці розпоря­дження про відновлення операцій з бюджетними коштами простав­ляє дату відновлення операцій і скріплює це підписом посадової особи та печаткою.

Рекомендованим листом або під розписку уповноваженої осо­би орган Державного казначейства не пізніше наступного робочого дня після відновлення операцій з бюджетними коштами направляє корінець розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами до відповідного уповноваженого органу.

Розпорядження про зупинення або відновлення операцій з бюджетними коштами, що надійшли до органу Державного казна­чейства протягом операційного часу, виконуються в день їх надхо­дження, а розпорядження, що надійшли після операційного часу, виконуються наступного робочого дня.

Відновлення операцій з бюджетними коштами на рахунках не позбавляє уповноважені органи права повторного застосування за­значених санкцій до цих самих розпорядників, одержувачів бюджет­них коштів у разі виникнення нових бюджетних правопорушень.

Керівник уповноваженого органу, що прийняв рішення про зу­пинення або відновлення операцій з бюджетними коштами, відпо­відає за правильність, обґрунтованість, своєчасність прийняття цих рішень і направлення їх за належністю.

Рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 125 Бюджетного кодексу України.

Зменшення асигнувань у разі нецільового використання бю­джетних коштів

Статтею 119 Бюджетного кодексу України визначено, що не­цільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місце­вий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адмі­ністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначе­ному законами України.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 13 квітня 2006 р. № 492 „Про затвердження Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках" [10], який визна­чає механізм передбаченого законом зменшення бюджетних асигну­вань розпорядникам бюджетних коштів та повернення коштів одер­жувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету у разі їх нецільового використання (крім бюджетних коштів, одержаних як субвенція), допущеного у поточному чи минулих роках.

Нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, затвердже­ним законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, встановленим бюджетним асигнуванням, кошто­рису або плану використання бюджетних коштів.

Підставою для зменшення бюджетних асигнувань розпоряд­никам бюджетних коштів та повернення коштів одержувачами бю­джетних коштів у дохід відповідного бюджету є акт (інший доку­мент), складений за результатами ревізії (перевірки) відповідно до законодавства посадовою особою органу, уповноваженого здійсню­вати контроль за дотриманням бюджетного законодавства, у якому зафіксовано факт нецільового використання бюджетних коштів.

Зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів та повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету здійснюється на суму, щодо якої вста­новлено контролюючим органом факт нецільового використання.

Рішення про зменшення бюджетних асигнувань головному роз­поряднику коштів державного бюджету приймає Міністр фінансів, головному розпоряднику коштів місцевого бюджету керівник міс­цевого фінансового органу, розпоряднику бюджетних коштів ниж­чого рівня головний розпорядник коштів відповідного бюджету.

У разі встановлення факту нецільового використання бюджет­них коштів контролюючий орган протягом десяти робочих днів з дати реєстрації акта, а в разі наявності заперечень (зауважень) роз­порядника бюджетних коштів з дати надання письмового висно­вку щодо таких заперечень (зауважень) подає до Мінфіну (місцево­го фінансового органу, головного розпорядника бюджетних коштів) засвідчену підписом керівника контролюючого органу копію акта, що скріплений печаткою такого органу.

До акта додається довідка контролюючого органу про бюджет­не правопорушення за формою та у порядку, що встановлюються Мінфіном.

Одночасно з поданням зазначених документів керівник контро­люючого органу приймає в установленому законодавством порядку рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами розпоряд­ника бюджетних коштів, який вчинив бюджетне правопорушення за відповідними кодами економічної класифікації видатків та відпо­відною бюджетною програмою (функцією).

Протягом п'яти робочих днів після надходження документів Мі­ністр фінансів (керівник місцевого фінансового органу, головний розпорядник бюджетних коштів) приймає рішення про зменшення бюджетних асигнувань у поточному бюджетному періоді розпоряд­нику бюджетних коштів за кодами економічної класифікації видат­ків та відповідною бюджетною програмою (функцією), за якими встановлено факт нецільового використання бюджетних коштів, крім бюджетних асигнувань за захищеними статтями видатків бю­джету.

На підставі зазначеного рішення до помісячного розпису асиг­нувань відповідного бюджету вносяться зміни шляхом збалансова­ного за місяцями коригування обсягу асигнувань у поточному бю­джетному періоді на наступні місяці до внесення відповідних змін у бюджетні призначення державного чи місцевого бюджету.

Після прийняття рішення про зменшення асигнувань Міністр фінансів (керівник місцевого фінансового органу) приймає рішення про необхідність у поточному бюджетному періоді зменшення бю­джетних призначень головному розпоряднику бюджетних коштів на суму, що витрачена не за цільовим призначенням, а головний розпорядник коштів відповідного бюджету вносить Міністру фі­нансів (керівнику місцевого фінансового органу) пропозиції щодо зменшення бюджетних призначень, на підставі яких готуються та подаються згідно з вимогами частини третьої статті 23 Бюджетного кодексу України пропозиції щодо приведення у відповідність бю­джетних призначень державного чи місцевого бюджету.

Зменшення бюджетних призначень здійснюється шляхом вне­сення змін до закону про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет щодо зменшення обсягу бюджетних повнова­жень головному розпоряднику бюджетних коштів.

У разі встановлення факту нецільового використання бюджет­них коштів за захищеними статтями видатків бюджету, а також коли на момент прийняття рішення про зменшення асигнувань об­сяг невикористаних коштів у межах бюджетного асигнування за відповідними кодами економічної класифікації видатків та бюджет­ною програмою (функцією) недостатній для зменшення бюджет­них асигнувань, Міністр фінансів (керівник місцевого фінансового органу, головний розпорядник бюджетних коштів) приймає рішен­ня відповідно до пункту 7 Порядку за іншими кодами економічної класифікації видатків за такою чи іншою бюджетною програмою (функцією).

У разі встановлення факту нецільового використання бюджет­них коштів за спеціальним фондом відповідного бюджету рішення про зменшення асигнувань приймається за загальним фондом.

Недостатність невикористаних бюджетних асигнувань за бю­джетними програмами (функціями) в цілому для їх зменшення є підставою для перегляду Міністром фінансів (керівником місцевого фінансового органу, головним розпорядником бюджетних коштів) розміру відповідних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів під час розрахунку на наступні бюджетні періоди в сторону змен­шення планованих граничних обсягів.

Рішення про зменшення бюджетних асигнувань доводиться до Державного казначейства, його територіального органу, який здій­снює обслуговування розпорядника бюджетних коштів, та до контро­люючого органу, за документами якого було прийнято таке рішення.

У разі неприйняття такого рішення про це письмово інформу­ється відповідний контролюючий орган з обґрунтуванням причин.

Якщо протягом 30 днів після прийняття рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами не прийнято рішення про змен­шення бюджетних асигнувань, контролюючим органом в установ­леному законодавством порядку може бути прийнято рішення про повторне зупинення операцій з бюджетними коштами.

Процедура повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету

У разі встановлення факту нецільового використання бюджет­них коштів їх одержувачем керівник контролюючого органу про­тягом п^яти робочих днів після підписання акта надсилає такому одержувачу вимогу про повернення ним коштів у сумі, що викорис­тана не за цільовим призначенням, у дохід відповідного бюджету та інформує розпорядника бюджетних коштів, через якого такі кошти надавалися одержувачу.

Одержувач бюджетних коштів протягом 10 днів після надхо­дження вимоги перераховує зазначену в ній суму за рахунок влас­них (небюджетних) коштів у дохід відповідного бюджету за кодом бюджетної класифікації „Інші надходження" та інформує про це контролюючий орган.

У разі невиконання одержувачем бюджетних коштів вимоги контролюючий орган звертається в установленому порядку до суду щодо стягнення з одержувача бюджетних коштів в дохід відповідно­го бюджету коштів у сумі, яка була використана ним не за цільовим призначенням.

Разом із зверненням до суду подаються засвідчені підписом ке­рівника контролюючого органу, що скріплений печаткою цього ор­гану, копії вимоги та акта.

Повернення коштів у разі нецільового використання коштів субвенції

Пунктом 2 статті 119 Бюджетного кодексу України визначено, що у разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, зазначені кошти підлягають обов'язковому по­верненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабіне­том Міністрів України. Відповідні посадові особи притягаються до відповідальності згідно з законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 квітня 2006 р. № 495 „Про затвердження Порядку повернення бюджетних коштів, отриманих як субвенція, до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання" [11], яка визначає механізм повернення бюджетних коштів, отриманих як субвенція, до відповідного бю­джету в разі їх нецільового використання.

Факт нецільового використання субвенції встановлюється в процесі проведення ревізії (перевірки) виконання бюджетів упо­вноваженим державним органом, що здійснює контроль за дотри­манням бюджетного законодавства, і оформляється актом ревізії або довідкою про перевірку.

Зазначений акт (довідка про перевірку) повинен містити таку інформацію:

повне найменування органу, який провів ревізію (перевірку);

повне найменування, юридична адреса одержувача субвенції -об'єкта ревізії (перевірки);

номер рахунка одержувача субвенції об'єкта ревізії (перевір­ки) і найменування органу Державного казначейства або уста­нови банку, де його відкрито;

зміст бюджетного правопорушення, сума субвенції, використа­на не за цільовим призначенням, та прізвища посадових осіб, які допустили таке правопорушення.

Під час проведення ревізії (перевірки) керівник бюджетної установи, якою допущено нецільове використання субвенції, дає письмове пояснення та вживає у межах своєї компетенції відповід­них заходів для усунення бюджетного правопорушення.

У разі встановлення факту нецільового використання субвен­ції разом з актом ревізії (довідкою про перевірку) керівником упо­вноваженого державного органу, що проводив ревізію (перевірку), оформляється вимога про повернення використаної не за цільовим призначенням суми субвенції до відповідного бюджету за формою, затвердженою Мінфіном.

У вимозі обов'язково зазначається номер реєстраційного рахун­ка в органі Державного казначейства, з якого надавалася субвенція, або на період до повного запровадження казначейського обслугову­вання місцевих бюджетів - номер рахунка у відділенні банку, з яко­го надавалася субвенція з місцевого бюджету.

Вимога складається у п'ятьох примірниках, підписується керів­ником уповноваженого державного органу, який проводив ревізію (перевірку), і скріплюється печаткою цього органу.

Один примірник вимоги передається керівникові бюджетної установи, в якій встановлено факт нецільового використання суб­венції, нарочним або рекомендованим листом;другий органу Державного казначейства або відділенню банку, що відкрив реє­страційний рахунок, з якого надавалася субвенція; третій разом із засвідченим в установленому порядку витягом з акта ревізії (довідки про перевірку) та копією пояснення керівника бюджетної установи, яка допустила бюджетне правопорушення, фінансовому органу, що забезпечує виконання бюджету; четвертий місцевому органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування; п'ятий за­лишається в уповноваженому державному органі, що проводив ре­візію (перевірку).

Бюджетна установа, в якій виявлено бюджетне правопорушення, самостійно виконує вимогу в десятиденний термін після її отриман­ня та надсилає уповноваженому державному органу, що проводив ревізію (перевірку), копію документа, який підтверджує перераху­вання використаних не за цільовим призначенням сум субвенції до відповідного бюджету.

Контроль за поверненням зазначених сум до відповідного бю­джету здійснює уповноважений державний орган, що проводить ре­візію (перевірку).

У разі невиконання в установлений термін вимоги за рішенням Міністра фінансів, керівника органу Державного казначейства, ке­рівника органу Державної контрольно-ревізійної служби, Міністра фінансів Автономної Республіки Крим, керівника місцевого фінан­сового органу, голови виконавчого органу міської (міста районного значення), селищної та сільської ради відповідно до статті 117 Бю­джетного кодексу на період до виконання вимоги чи до її скасуван­ня такій бюджетній установі призупиняються бюджетні асигнуван­ня на суму субвенції, використаної не за цільовим призначенням, за винятком захищених статей бюджету, про що повідомляється уповноважений державний орган, що проводив ревізію (перевірку), або відповідно до статті 120 Бюджетного кодексу України зупиня­ються операції з бюджетними коштами, або відповідно до статті 124 Бюджетного кодексу України накладається стягнення за бюджетне правопорушення.

У разі встановлення факту нецільового використання субвенції уповноважений державний орган, що проводив ревізію (перевірку), може надіслати в установленому порядку матеріали ревізії (перевір­ки) до правоохоронних органів для вирішення питання про притяг­нення винних посадових осіб до кримінальної відповідальності та відшкодування завданих збитків.

Уповноважений державний орган, що проводив ревізію (пере­вірку), за винятком Рахункової палати, щокварталу до 15 числа місяця, що настає після звітного періоду, подає Мінфіну за резуль­татами проведених ревізій (перевірок) інформацію про встановлені факти нецільового використання субвенцій за формою, затвердже­ною Мінфіном.