Материал: Державний фінансовий контроль - Навчальний посібник (Гуцаленко Л.В.)


7.4. адміністративна відповідальність за допущені посадовими особами фінансові порушення

Відповідальність за бюджетні правопорушення

Стаття 121 Бюджетного кодексу України визначає відповідаль­ність за бюджетні правопорушення.

Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відпо­відальність згідно з законами України.

Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи одержу­вачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законом його керівника чи інших відпові­дальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.

Посадові особи органів державної влади, органів влади Авто­номної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, які вчинили бюджетне правопорушення, несуть передбачену законом цивільно-правову відповідальність згідно з законом незалежно від накладення перед­бачених цим Кодексом заходів стягнення на розпорядника чи одер­жувача бюджетних коштів.

Закон України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" уповноважує Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республі­ці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійні підрозділи у районах, містах і районах у містах складати протоколи про адміністративні правопорушення та у випадках, передбачених законодавчими актами, накладати на керівників й інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення.

Застосування органами державної контрольно-ревізійної служ­би заходів адміністративного впливу повинно провадитися в меж­ах їх компетенції, у точній відповідності із законодавством. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі чинного законодавства та за порядком, встановленим нормативно-правовими актами.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопо­рушення (КУпАП) адміністративна відповідальність за правопору­шення настає, якщо ці правопорушення за своїм характером не тяг­нуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

При складанні протоколів про адміністративні правопорушення та здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення і контролю за виконанням постанов про накладення адміністративних стягнень працівники органів ДКРС повинні керуватись Кодексом про адміністративні правопорушення (статті 164-2, 164-12,164-14, 166-6).

Види адміністративних правопорушень, а також розміри адміні­стративних стягнень чітко визначені зазначеними статтями.

Так, статтею 164-2 КУпАП передбачено адміністративну відпо­відальність за такі порушення:

приховування в обліку валютних та інших доходів, непродук­тивних витрат і збитків;

відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушен­ням установленого порядку;

внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності;

несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей;

порушення правил ведення касових операцій;

перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок;

• невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності тягнуть за со­бою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано ад­міністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 166-6 передбачено адміністративну відповідальність за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи. Зокрема, неподання або несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою чи подання недостовірної фінансової звітності, ліквідацій­ного балансу, пов'язаних із ліквідацією юридичної особи, головою ліквідаційної комісії, ліквідатором, іншими відповідальними осо­бами, залученими до ліквідації юридичної особи, тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ведення з порушенням встановленого порядку бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних із ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу, що здійснюється відповідальни­ми за це особами, тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших відпові­дальних осіб, залучених до ліквідації юридичної особи, від організації ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу, тягне за со­бою накладення штрафу від сорока до ста неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою, другою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністра­тивному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накла­дення штрафу від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 164-12 порушення законодавства про бю­джетну систему України, тобто використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до сімдесяти неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штра­фу на посадових осіб від сімдесяти до ста неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян.

Статтею 164-14 передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Даною статтею передбачено адміністративну відповідальність за такі порушення:

здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур;

застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, в тому числі оформлення тендерної документації з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, оцінка тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої тендерної пропо­зиції, що міститься у тендерній документації, укладення з учасни­ком, що став переможцем торгів, договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти за цінами і обсягами, які не від­повідають вимогам тендерної документації;

неоприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і по­слуг за державні кошти відповідно до вимог законодавства, не­дотримання умов захисту вітчизняного ринку;

неподання в установленому порядку звіту про результати здій­снення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг, відображен­ня недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення зазначеної процедури;

непроходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель відповідно до ви­мог закону;

ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, пе­редбачених законом, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян.

На підставі акта ревізії посадова особа органу державної контрольно-ревізійної служби складає в день закінчення ревізії чи перевірки протокол про адміністративне правопорушення.

Протоколи про адміністративні правопорушення складаються у всіх випадках (в межах термінів притягнення до адміністративної відповідальності, встановлених КУпАП), коли порушення вчинені в результаті неналежного виконання своїх обов'язків (дії чи безді­яльності) посадовими та іншими особами підприємства, установи або організації.

Протокол складається в двох примірниках, які підписуються по­садовою особою державної контрольно-ревізійної служби, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. За наявності свідків протокол може бути підписаний також ними.

При встановленні ревізією (перевіркою) порушень, за які стаття­ми 164-2 і 164-12 КУпАП передбачена адміністративна відповідаль­ність, одночасно складаються протоколи про адміністративне право­порушення як за порушення законодавства з фінансових питань, так і за порушення законодавства про бюджетну систему України. Якщо ці порушення вчинені однією посадовою особою, то на неї складається протокол за кожне порушення окремо. У разі відмови особи, яка вчи­нила адміністративне правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Відмова особи від підписання протоколу не є підставою для припинення провадження справи. Особа, яка вчи­нила адміністративне правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, перед­бачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі.

Протокол не пізніше наступного дня після його складання ре­єструється в спеціальній книзі, після чого формується справа про адміністративне правопорушення для передачі її в суд.

Справа про адміністративне правопорушення порушення за­конодавства про бюджетну систему України повинна містити такі документи або їх копії, завірені підписом посадової особи та печат­кою органу ДКРС:

•   протокол про адміністративне правопорушення - порушення законодавства про бюджетну систему України;

акт ревізії (перевірки) або витяг з нього з додатками, на які є по­силання в акті, включаючи копії розпорядчих чи господарських документів, які містять ознаки адміністративного правопору­шення та/або підтверджують його вчинення;

заперечення посадових осіб підприємства, установи, організації, які ревізувались чи перевірялись, та інших осіб щодо обставин порушення (якщо такі подані) й висновки на ці заперечення по­садових осіб органів ДКРС;

пояснення посадової особи, на яку складено протокол (у випад­ку, якщо воно подано не на бланку протоколу);

довідка про розмір заробітної плати та інші документи щодо обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення (довідка про склад сім'ї, на­явність на утриманні непрацездатних осіб тощо, при наданні їх перевіряючому посадовою особою, що вчинила адміністративне правопорушення);

опис документів.

Справа про адміністративне правопорушення передається до суду за місцем вчинення правопорушення у строк не пізніше трьох робочих днів після реєстрації протоколу в спеціальній книзі за від­сутності зауважень (заперечень) керівництва перевіреного підпри­ємства, установи чи організації або не пізніше 20 робочих днів за наявності таких зауважень (заперечень).

Матеріали справи про адміністративне правопорушення зі су­провідним листом передаються до суду через його канцелярію з обов'язковим позначенням дати і вхідного номера на другому при­мірнику супровідного листа органу ДКРС. Допускається передача до суду протоколу і доданих до нього матеріалів рекомендованим поштовим відправленням.

У супровідному листі про передачу справи про адміністративне правопорушення до суду зазначаються:

коли, ким і за який період проводилась ревізія (перевірка);

обставини, суть та якою посадовою особою вчинено адміністра­тивне правопорушення порушення законодавства про бю­джетну систему України;

суми операцій з бюджетними коштами, проведених з порушен­ням бюджетного законодавства;

які заходи для усунення виявлених порушень ужито в ході реві­зії (перевірки) посадовою особою об'єкта контролю, на яку скла­дено адміністративний протокол;

•   прохання повідомити орган ДКРС про результати розгляду спра­ви про адміністративне правопорушення та про орган державної виконавчої служби, якому направлено постанову про виконання. В органі ДКРС залишаються копії всіх матеріалів адміністра­тивної справи, що передана до суду, і до неї долучаються супровід­ний лист, повідомлення про результати розгляду адміністративної справи, про сплату адмінштрафу тощо (матеріали додаткових пере­вірок з цих питань, додатково надані порушником документи, по­яснення і т.ін.).

На прохання органу ДКРС, який склав протокол про адміні­стративне правопорушення, суддя районного (міського) суду, який розглядає адміністративну справу, повідомляє про час і місце її роз­гляду в порядку статті 278 КУпАП.

На прохання органу ДКРС, який склав протокол, суддя протягом трьох днів після прийняття постанови за справою про адміністратив­не правопорушення повідомляє йому про результати розгляду спра­ви про адміністративне правопорушення та про орган державної ви­конавчої служби, якому направлено постанову на виконання.

Питання для обговорення та самоперевірки

Назвіть мету перевірки бухгалтерського обліку і фінансової звіт­ності в бюджетних установах.

Назвіть об'єкти перевірки бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Назвіть порядок перевірки бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Назвіть складові частини кошторису бюджетних установ.

Дайте визначення плану асигнувань загального фонду бюджету.

Дайте визначення плану надання кредитів із загального фонду бюджету.

Дайте визначення плану спеціального фонду державного бюджету.

Дайте визначення плану використання бюджетних коштів.

Дайте визначення помісячного плану використання бюджетних коштів.

Дайте визначення розпорядників бюджетних коштів.

Назвіть порядок складання проектів кошторисів.

Порядок розгляду і затвердження кошторисів.

Дайте визначення лімітної довідки про бюджетні асигнування.

Що необхідно враховувати перевіряючому при аналізі відхилення проведених установою витрат?

Яким чином здійснюється документування результатів ревізії з питан­ня «Складання та затвердження кошторису, внесення до нього змін»?

Назвіть фінансові санкцій за допущені бюджетні правопорушення.

В якому випадку застосовується фінансова санкція призупинен­ня бюджетних асигнувань?

В якому випадку застосовується фінансова санкція зупинення операцій на рахунках, відкритих в органах Державного казначей­ства України?

В якому випадку застосовується фінансова санкція зменшення асигнувань у разі нецільового використання бюджетних коштів?

В якому випадку застосовується фінансова санкція повернення коштів у разі нецільового використання коштів субвенції?

Назвіть види адміністративної відповідальності за допущені по­садовими особами фінансові порушення.

Назвіть види адміністративних правопорушень та статті КУ­пАП, якими вони визначаються.

Яка адміністративна відповідальність передбачена статтею 164-2 КУпАП ?

Яка адміністративна відповідальність передбачена статтею 164-12 КУпАП ?

Яка адміністративна відповідальність передбачена статтею 164-14 КУпАП ?

Яка адміністративна відповідальність передбачена статтею 166-6 КУпАП ?

В яких випадках працівниками ДКРС складаються протоколи про адміністративні правопорушення?

Які документи повинна містити справа про адміністративне правопорушення?

Рекомендована література за розділом 7 Основна література

Бюджетний кодекс України [Станом на 10 квітня 2008 р.]. - К.: Велес, 2008. 64 с. (Офіц. Док.).

Кодекс України про адміністративні правопорушення (з наступ­ними змінами до нього).

Додаткова література

Довідник працівника державної контрольно-ревізійної служби. Том 1. К., 2001. 431.

Довідник працівника державної контрольно-ревізійної служби. Том 2. К., 2001. 370.

Довідник працівника державної контрольно-ревізійної служби. Том 3. К., 2001. 582.

Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних уста­нов: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228.

Бюджетний кодекс України [Станом на 10 квітня 2008 р.]. - К.:

Велес, 2008. 64 с. (Офіц. док.).

Порядок призупинення бюджетних асигнувань: Наказ Мініс­терства фінансів № 319 від 15.05.2002 р.

Про затвердження Порядку зупинення операцій з бюджет­ними коштами: Наказ Державного казначейства України від 18.11.2002 № 213.

Порядок зменшення бюджетних асигнувань та повернення ко­штів у разі нецільового використання бюджетних коштів у по­точному чи минулих роках: Постанова Кабінету Міністрів Укра­їни від 13 квітня 2006 р. № 492.

Порядок повернення бюджетних коштів, отриманих як субвен­ція, до відповідного бюджету в разі їх нецільового використан­ня: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2006 р.

№ 495.

Рекомендації щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення та застосування адміністративних стягнень органами державної контрольно-ревізійної служби, затвердже­но наказом Голови ГоловКРУ України від 30.07.2002 № 160.