Материал: Державний фінансовий контроль - Навчальний посібник (Гуцаленко Л.В.)


1.1. сутність, мета та завдання державного фінансового контролю

На сучасному етапі розвитку країни особливу актуальність на­бувають питання вдосконалення управління, однією із важливих функцій якого є контроль. Держава не може нормально функці­онувати і розвиватися без чітко організованої системи контролю за виробництвом, розподілом і перерозподілом суспільного про­дукту та іншими сферами суспільного життя в державі. Контроль є невід'ємним елементом надбудови суспільства, який зазнає сер­йозних змін у процесі розвитку його політичної системи, органів державного і господарського управління, законодавчої і виконавчої влади.

Ефективність роботи органів виконавчої влади і місцевого са­моврядування в державі значною мірою залежить від здійснення контролю за виконанням законів, рішень, розпоряджень, від належ­ної організації їх виконання. Систематичний і всеосяжний контр­оль сприяє забезпеченню наукової обґрунтованості рішень, розпо­ряджень та інших нормативних документів. своєчасної їх реалізації. Він є необхідною умовою виявлення та усунення недоліків у ді­яльності об'єктів управління та причин, що їх породжують. Контр­оль дисциплінує працівників апарату управління, дає можливість об'єктивно оцінювати рівень їхньої компетентності і відповідаль­ності, сприяє поширенню позитивної практики роботи.

Особливого значення набуває державний контроль в умовах функціонування господарюючих суб'єктів з різними формами влас­ності.

Контроль у широкому розумінні це процес, який повинен за­безпечити відповідність функціонування об'єкта управління при­йнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне досяг­нення поставленої мети.

Сутність контролю полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу на об'єкти управління, який передбачає систематичний на­гляд, спостереження за їх діяльністю для виявлення відхилень від встановлених норм, правил, вимог чи завдань у процесі їх виконан­ня.

Фінансовий контроль комплексна і цілеспрямована фінансово-правова діяльність органів фінансового контролю або їх підрозділів чи представників, а також осіб, уповноважених здій­снювати контроль, що базується на положеннях актів чинного за­конодавства. Він полягає у встановленні фактичного стану справ на підконтрольному об'єкті щодо його фінансово-господарської діяльності і спрямований на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, воло­діння, використання та відчуження активів з метою ефективного соціально-економічного розвитку усіх суб'єктів фінансових право­відносин.

Фінансовий контроль передбачає перевірку господарських і фі­нансових операцій щодо їх достовірності, законності, доцільності і ефективності.

Державний фінансовий контроль різновид фінансового контролю, що здійснюється відповідними органами державного фі­нансового контролю. Він полягає у встановленні фактичного стану справ щодо дотримання вимог чинного законодавства на підконтр­ольному об'єкті, спрямований на забезпечення законності, фінансо­вої дисципліни і раціональності в ході формування, розподілу, воло­діння, використання та відчуження активів, що належать державі, а також використання коштів, що залишаються у суб'єкта фінансових правовідносин у зв'язку з наданими пільгами за платежами до бю­джетів, державних позабюджетних фондів та кредитів, отриманих під гарантії Кабінету Міністрів України.

Основною метою державного фінансового контролю є:

виявлення на підконтрольних об'єктах порушень принципів за­конності, ефективності, доцільності й економії при формуванні та використанні державних фінансових та матеріальних ресур­сів, відхилень від прийнятих норм, стандартів на найбільш ран­ній стадії;

попередження фінансових правопорушень;

притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшко­дування заподіяних збитків;

4) вжиття заходів щодо запобігання таким порушенням у майбут­ньому.

Завданням державного фінансового контролю є забезпечення законності, ефективності, фінансової дисципліни і раціональності у ході формування, розподілу, володіння, використання та відчужен­ня активів, що належать державі.