Материал: Державний фінансовий контроль - Навчальний посібник (Гуцаленко Л.В.)


1.3. предмет і метод державного фінансового контролю

Державний фінансовий контроль, як будь-яка наука, має свій предмет.

Предметом державного фінансового контролю є розпоряд­ча та фінансово-господарська діяльність підконтрольних об'єктів у частині формування, володіння, використання та відчуження ко­штів та інших активів, що належать або мають належати державі, у тому числі за зобов'язаннями по податках, зборах (обов'язкових платежах) і відрахуваннях до бюджету та позабюджетних фондів.

Об'єктами державного фінансового контролю (підконтр­ольними об'єктами) є органи виконавчої влади всіх рівнів, підпри­ємства, установи та організації, згідно з законом, щодо фінансово-господарської діяльності яких здійснюються контрольні заходи суб'єктами державного фінансового контролю (рис. 1.2).

Фінансовий контроль в процесі функціонування сформував свій метод, який характеризується використанням загальнонауко-вих і специфічних методичних прийомів та способів контролю.

Метод це спосіб дослідження, який визначає підхід до об'єктів, що вивчаються, шлях наукового пізнання і встановлення істини.

 

 

Метод фінансового контролю це сукупність прийомів і спо­собів, за допомогою яких вивчається фінансово-господарська діяль­ність підприємств і організацій.

Методичні прийоми і способи фінансового контролю поділя­ються на дві групи: загальнонаукові і специфічні.

Загальнонаукові методичні прийоми і способи фінансового контролю включають аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз.

Специфічні методичні прийоми фінансового контролю включа­ють прийоми, вироблені практикою контрольно-ревізійної роботи на основі досягнень економічної науки. Специфічні методичні при­йоми і способи фінансового контролю використовують для одер­жання необхідних доказів у процесі контрольних дій під час про­ведення ревізій чи тематичних перевірок. Їх класифікують за двома групами: а) методичні прийоми фактичного контролю; б) методичні прийоми документального контролю (рис. 1.3).

Інвентаризація це спосіб контролю фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, стану розрахун­ків та його відповідності даним бухгалтерського обліку на одну й ту саму дату.

У процесі ревізії виконують, як правило, часткові інвентаризації, передбачені в програмі ревізії, але при виявленні фактів зловживань, значних нестач матеріальних цінностей проводяться ще й позапланові повні інвентаризації. Проведення інвентаризації регламентується Ін­струкцією про інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 № 69 (зі змінами). Особливість проведення інвентаризації під час ревізії полягає в тому, що головою інвентаризаційної комісії є ревізор, який визначає перелік номенклатури об'єктів контролю при часткових інвентаризаціях.

Контрольні заміри прийоми фактичного контролю, що за­стосовуються при перевірці достовірності даних про обсяги вико­наних робіт, наданих послуг. Наприклад, виконання будівельно-монтажних робіт, капітального ремонту будівель тощо.

Спостереження (обстеження) прийоми фактичного контр­олю стану об'єктів, їх якісних характеристик. Наприклад, при контр­олі дотримання правил безпеки зберігання матеріальних цінностей, умов збереження, порядку видачі матеріальних цінностей у струк­турні підрозділи підприємства і т.ін.

Експертно-лабораторний аналіз прийом фактичного контр­олю якості сировини, матеріалів, готової продукції. Застосовується для перевірки дотримання діючих стандартів і рецептур виготовлен­ня продукції у харчовій, хімічній промисловості при випуску про­довольчих і непродовольчих товарів. Для аналізу беруть дві проби, їх пломбують і разом з письмовим запитом ревізора направляють у відповідну лабораторію. На основі проведеного аналізу лабораторія надає висновок, який ревізор ураховує при визначенні результатів контролю.

Контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво застосовується для перевірки обсягів виходу готової продукції в переробній промисловості. При цій формі контролю в присутності ревізора та уповноваженого спеціаліста перевіряється весь техно­логічний процес, починаючи зі зважування сировини і допоміжних матеріалів, їх обробки й закінчуючи зважуванням готової продукції. Це дає можливість перевірити фактичний вихід продукції та обсяги витрат сировини і допоміжних матеріалів, порівняти з даними об­ліку до контрольного запуску, установити необліковані надлишки матеріальних цінностей і пов'язані з цим зловживання, що можуть виникнути в подальшому.

Для оцінки здійснених господарських операцій на підприємстві використовують різні за змістом методичні прийоми перевірки до­кументів, облікових реєстрів синтетичного та аналітичного обліку й звітності.

Нормативно-правова перевірка належить до основних мето­дичних прийомів здійснення документального контролю під час ревізій фінансово-господарської діяльності підприємств та орга­нізацій. Суть цієї форми контролю полягає в тому, що за змістом господарської операції, відображеної в документі, установлюється, чи не суперечить вона чинним законодавчим нормам, правилам, ви­могам статутів та інших засновницьких документів. При виявленні таких порушень робляться розрахунки, складаються аналітичні та­блиці, визначаються наслідки та винні особи, обсяги витрат чи збит­ків, заподіяних неправомірними діями чи бездіяльністю посадових осіб підприємства.

Формальна перевірка документів застосовується для контр­олю дотримання діючих форм документів, послідовності, повноти і правильності заповнення їх реквізитів, наявності відповідних під­писів у документах.

7109640965

документального      |

нормативно-правова перевірка

формальна перевірка документів

арифметична перевірка документів

експертна перевірка документів

зустрічна перевірка документів

 

логічна перевірка документів

 

контрольні порівняння на збалансованість окремих показників

перевірка правильності відображення господарських операцій з даних документів у реєстрах бухгалтерського обліку

аналітична перевірка звітності і балансів

 

техніко-економічні розрахунки

 

порівняння

 

групування даних

Рис.1.3. Класифікація специфічних методичних прийомів фінансового

контролю

Арифметична перевірка документів включає контроль прове­дених у документі обчислень, підрахунків у підсумках, що здійсню­ються при оформленні та обробці документів. Наприклад, арифме­тична перевірка застосовується при здійсненні контролю загальної суми до сплати по рахунках-фактурах постачальників матеріальних цінностей, обсягів витрат по матеріальних звітах, визначення за­лишків грошових коштів за касовими звітами касирів і т.ін.

Експертна перевірка документів це детальне поглиблене дослідження достовірності документа про господарську операцію за наявності ознак недоброякісних документів. До останніх належать такі, що складені з порушенням вимог чинних нормативних актів з бухгалтерського обліку щодо форми і заповнення реквізитів доку­мента, застосовуваних способів внесення правомірних виправлень.

Експертна перевірка документів доповнює формальну та ариф­метичну перевірки при виявленні в окремих реквізитах документа ознак підробки. Підроблені документи можуть визначатися сукуп­ністю таких ознак: підчищення, дописування тексту, окремих цифр або букв, цифрових записів, закреслення, часткове чи повне вида­лення та виправлення написаного тексту. Наприклад, виправлення дати здійснення операції, ціни, кількості, вартості, підроблені підпи­си відповідальних службових осіб. Документи з ознаками підробки попередньо детально вивчаються для встановлення достовірності здійснених господарських операцій, які вони відображають, засто­совуючи методи зустрічної перевірки документальних даних, вза­ємного контролю змісту різних документів, об'єктивної можливості виконання, здійснення.

Для виявлення додаткових доказів про підроблені документи ревізор направляє їх у спеціальні лабораторії на криміналістичну експертизу, яка готує експертний висновок. Складання підроблених документів кваліфікується як кримінальний злочин. При виявленні таких документів ревізор повинен терміново довести це до відома правоохоронних органів та вжити заходів щодо їх збереження як до­казів порушень.

Зустрічна перевірка документів один з ефективних при­йомів документального контролю достовірності відображення в документах господарських операцій. Суть такої перевірки полягає в дослідженні достовірності документів шляхом зіставлення їх і за­писів у облікових реєстрах, що належать до одних і тих самих або різних, але взаємопов'язаних господарських операцій ревізованого підприємства та організацій, з якими воно має виробничі (госпо­дарські) відносини. Наприклад, документи складаються, як пра­вило, у двох, трьох примірниках, один з яких передається іншим взаємопов'язаним організаціям (постачальник покупець; клієнт, замовник виконавець). Порівняння даних різних примірників одного й того ж документа дає можливість установити факти пору­шень, які завуальовані виправленнями в документах ревізованого підприємства окремих реквізитів чи складанням підставних доку­ментів, заміни ними дійсних документів.

Логічна перевірка документів як методичний прийом контр­олю застосовується при дослідженні достовірності господарських операцій, коли в ревізора виникають сумніви щодо обсягів у кількіс­ному та вартісному значеннях окремих показників. Суть методу у порівнянні господарської операції, відображеної в документі, з різ­ними взаємозв'язаними показниками інших господарських опера­цій на предмет того, чи існувала об'єктивна можливість її виникнен­ня. Наприклад, зіставлення даних про обсяги перевезеного вантажу в дорожніх листках водія автомашини і накладних постачальника сировини чи матеріалів; обсяги випуску готової продукції з вироб­ничою потужністю устаткування.

Контрольні порівняння на збалансованість окремих показ­ників, що застосовуються для контролю правильності оприбутку­вання та списання на витрати, видатки окремих сортів, матеріальних цінностей, достовірності аналітичного обліку, якщо в бухгалтерії ве­деться тільки вартісний (сумовий) облік матеріальних цінностей, а також, коли аналітичний облік у запущеному стані. Суть даного при­йому полягає в порівнянні залишку на початок ревізованого періоду з документованим надходженням матеріальних цінностей, з однієї сторони, і документованих витрат та залишку на кінець ревізовано­го періоду, з іншої сторони (залишок на початок + надходження = залишок на кінець + витрати).

Перевірка правильності відображення господарських опе­рацій з даних документів у реєстрах бухгалтерського обліку. При цьому контролюється правильність визначення кореспонден­ції рахунків, виходячи зі змісту господарської операції, відображе­ної в документі, повнота наявності та відповідності документів за здійсненими в облікових реєстрах записами на рахунках бухгал­терського обліку. Допущені порушення можуть виражатися в не­правильній кореспонденції рахунків, невідповідності сум у реєстрах бухгалтерського обліку і прикладених до них документах, відсут­ності бухгалтерських записів по окремих прикладених документах, повторі кореспонденції рахунків у однакових сумах за одним і тим самим документом, необгрунтованих документами додаткових чи сторнованих записах на рахунках бухгалтерського обліку. Тільки досконале володіння методикою здійснення бухгалтерського обліку дозволяє ревізору виявити такі приховані зловживання, як крадіж­ки грошових коштів і матеріальних цінностей.

Аналітична (камеральна) перевірка звітності і балансів. Суть цього методичного прийому полягає в дослідженні обґрунтованості показників звітності і балансів даними бухгалтерського аналітичного й синтетичного чи податкового обліку. Він застосовується в поєднан­ні з іншими методичними прийомами і способами контролю та ана­лізу для дослідження фінансового стану підприємства, фінансових результатів діяльності та взаємовідносин по платежах до бюджету, цільових спеціальних державних фондів, розрахунків з банками по позичках, а також з іншими підприємствами та організаціями.

До основних прийомів аналізу, які мають широке застосування при здійсненні контролю фінансово-господарської діяльності, нале­жать: техніко-економічні розрахунки, порівняння даних, відносні та абсолютні величини, групування даних, тематичні обстеження.

При проведенні ревізій контроль документів та облікових реє­стрів здійснюється суцільним чи вибірковим способом.

Суцільний спосіб більш ефективний, але має обмежене застосуван­ня через високу трудомісткість контрольного процесу. Він застосову­ється при ревізії грошових коштів по касових та банківських операціях підприємства, а також на тих ділянках діяльності ревізованих підпри­ємств, де викрито зловживання і необхідно встановити повний обсяг матеріальних збитків, реальний оподаткований оборот за видами по­датків для визначення повноти нарахування податків до бюджету.

У практичній роботі ревізори використовують різні варіанти ви­біркового контролю. Як критерії вибору інформації для контролю, залежно від виду об'єктів, ревізором можуть визначатися:

однорідні господарські операції з визначеним інтервалом вибо­ру (наприклад 100-200 операцій);

усі господарські операції підприємства за останній місяць кож­ного кварталу за різні визначені періоди часу;

частина операцій за ревізований період.

Якщо в процесі вибіркового контролю документації буде вста­новлено факти зловживань, то застосовується суцільний контроль.

Здійснюючи контрольні дії, ревізор повинен мати на увазі, що нерідко зловживання та порушення приховано за зовнішньо пра­вильно оформленими документами. Тому при встановленні найне-значніших ознак зловживань ревізор зобов'язаний зосередити свою увагу на їх повному викритті, застосовуючи комплекс методичних прийомів та способів контролю.