Материал: Економіка туристичного бізнесу - Навчальний посібник (Дядечко Л.П.)


4.1. потік туристів основа комплектування туристичного продукту

 

Стабільно високі темпи економічного зростання, підвищення доходів і добробуту населення, посилення інтеграції та глобалізації світогосподарських процесів потребують нових підходів до форму­вання туристичних потоків і комплексу необхідних для їх обслуго­вування товарів і послуг. Потік туристів (туристичний потік) це сукупність людей, які покидають місце постійного проживання, щоб подорожувати в різноманітних напрямках пішки або на яко­мусь транспорті в терміни від 24 годин до одного року без здійс­нення оплачуваної діяльності і повертаються назад.

Оскільки задоволення життєво необхідних і соціально-куль­турних потреб невіддільне від людини, то туристичний потік як су­купність організованих і неорганізованих (самодіяльних) мандрів­ників виступає основою формування туристичного продукту.

На споживчому ринку туристичний продукт виступає як комп­лекс матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для обслуго­вування сукупності конкретних туристичних маршрутів. Комплекс таких благ, сформований для задоволення потреб мандрівників на окремому маршруті, має цілісно-цільовий характер, називається пакетом туристичних товарів і послуг, виступає на ринку як товар­на одиниця. Підставою для формування пакета туристичних послуг виступає конкретний за простором, часом та якістю обслуговування туристичний маршрут.

Процеси обслуговування туристичних маршрутів, які виз­начають собівартості туристичного продукту, представлено на рис. 4.1.

Синхронізація в просторі й часі процесів задоволення потреб туристів викликає необхідність застосування логістичних підходів до формування туристичних потоків і пов'язаних з ними потоків матеріальних і нематеріальних благ. Логістичний підхід передбачає оптимізацію взаємодії всіх підприємницьких структур, які забезпе­чують життєдіяльність і задоволення пізнавально-культурних, рек­реаційно-оздоровчих, культово-релігійних, освітніх, спортивних, пригодницьких та інших потреб туристів.

Логістичний підхід до формування туристичного продукту пе­редбачає отримання синергічного ефекту, який являє собою муль-типлікативний ефект від синхронізації процесів обслуговування ту­ристів у просторі й часі. Концепція логістики спрямована на поєд­нання дій усіх структур туристичної індустрії, починаючи з отри­мання замовлень на подорожі і закінчуючи високим рівнем якості обслуговування туристів, з метою досягнення економічного та со­ціального ефекту.

Ціни на туристичний продукт визначаються за законами рин­ку. Особливого значення в ціноутворенні набуває підвищення якос­ті туристичного обслуговування та рівня його безпеки для життя і

здоров'я туристів, а також вибір оптимальних схем туристичних маршрутів на основі критеріїв ефективності.

Принципова новизна логістичного підходу до організації діяльності підприємств туристичної індустрії полягає в забезпечен­ні органічного взаємозв'язку між різними структурами формуван­ня, просування на ринок і реалізації туристичного продукту, а та­кож наскрізного управління матеріальними та фінансовими пото­ками за допомогою новітніх інформаційних технологій.

Сутність концепції логістики в туристичній діяльності поля­гає в організації економічного управління на основі інтеграції та оптимізації процесів формування туристичних потоків і необхідних для їхнього обслуговування матеріальних, фінансових, сервісних та інформаційних потоків. Сутність логістики в туризмі випливає з поняття «логістика», що було розкрито на першому Європейському конгресі (1997) з питань матеріальних потоків як вчення про систе­мне планування, управління та контроль за матеріальними, інфор­маційними і пасажирськими потоками. Логістичне вчення дозволяє визначати туристичний потік як сукупність процесів, які забезпе­чують рух туристів у певному часовому інтервалі і вимірюються в абсолютних одиницях.

Логістика в туризмі покликана забезпечити ефективне фор­мування туристичного продукту на основі різноманітних потоків туристів. Логістичний підхід до економічного управління дозволяє перейти від дискретного (переривчатого) до наскрізного (інтегро­ваного) планування туристичної діяльності.