Материал: Економіка туристичного бізнесу - Навчальний посібник (Дядечко Л.П.)


8.4. планування чисельності працівників

 

На основі окреслених цілей та напрямів діяльності підприєм­ство планує потребу в трудових ресурсах. Планування трудових ре­сурсів на діючому підприємстві починається з оцінки їхньої наяв­ності та складу.

Планування чисельності працівників залежить від специфіки діяльності підприємств і факторів впливу зовнішнього середовища (кон'юнктура ринку, сезонність попиту, державні програми, юри­дичні аспекти регулювання трудових відносин тощо).

При плануванні чисельності працівників будь-якого підпри­ємства слід виходити з руху кадрів, який описується балансовою формулою

 

Чп + ЧпР = Чзв + Чк, (8.21)

де Чп, Чпр, Чзв, Чк чисельність працівників відповідно на по­чаток періоду, прийнятих, звільнених і на кі­нець періоду.

Загальними етапами планування кадрів підприємства будь-якої сфери діяльності є такі:

визначення очікуваної чисельності працівників на початок планового періоду;

розрахунок потреби в працівниках для виконання плано­вого обсягу робіт;

обґрунтування (прогнозування) вибуття працівників у плановому періоді;

розрахунок поповнення працівників, необхідного для за­безпечення планових обсягів діяльності.

Очікувана чисельність працівників на початок планового пе­ріоду визначається виходячи з наявної чисельності на момент ана­лізу з урахуванням можливих змін до початку планового періоду.

Найскладнішим етапом планування кадрів є визначення якіс­ного й кількісного складу персоналу як єдиного цілого.

Якісний склад персоналу визначається потребою в категоріях, професіях, спеціальностях різного рівня кваліфікації. З урахуван­ням якісних характеристик чисельність персоналу планується на основі таких передумов:

штатного розпису підприємства, де наводиться перелік

посад;

вимог до посад і робочих місць, закріплених посадовими інструкціями або характеристиками робочих місць;

документації, яка регламентує процеси діяльності з виді­ленням вимог до професійно-кваліфікаційного складу виконавців.

Розрахунки потреби в кадрах за професіями, спеціальностями і т. п. передбачають визначення кількості персоналу за кожним критерієм якості. Метод такого планування називається норматив­ним. Розрахунки ведуться окремо по кожній категорії працівників за видом діяльності. Загальна потреба в персоналі визначається під­сумовуванням кількісної потреби в кожній категорії працівників.

У сфері обслуговування туристів чисельність основних пра­цівників (обслуговуючого персоналу) визначається на основі роз­роблених кожним підприємством своїх нормативів. Установлені нормативи використовуються при розрахунку явочної чисельності працівників, що забезпечує безперервність роботи підприємства. Для кожної групи обслуговуючого персоналу, наприклад у готелях, установлюється зона (норма) обслуговування.

За наявності таких норм явочна чисельність працівників (Чяв) при однозмінній роботі розраховується за формулою

 

^яв     Н   ' (8.22)

 

де Иом кількість обслуговуваних місць (зона обслуговуван­ня) підприємства; Нп норма обслуговування місць одним працівником.

 

При незмінному режимі роботи підприємства явочна чисель­ність працівників, які обслуговують робочі місця, може розрахову­ватися за даними одного тижня:

 

Nрм ' Кзм ' ^зм ' Дтиж

яв-       > (8.23)

'тиж

де  Ырм кількість робочих місць на підприємстві; Кзм - кількість робочих змін; їзм тривалість зміни в годинах; Дтиж кількість робочих днів за тиждень; їтиж тривалість робочого тижня одного явочного пра­цівника в годинах.

 

При безперервному режимі роботи, наприклад у готелі, на основі явочної чисельності визначається середньооблікова планова чисельність персоналу, в якій враховується потреба в заміні праців­ників на час святкових і вихідних днів, відпусток, днів хвороби і навіть прогнозних прогулів. Тому при розрахунку загальної потре­би в працівниках на плановий період враховується коефіцієнт збіль­шення явочної чисельності працівників на заміну відсутніх. При розрахунках використовується формула

 

Ч™б = Чяв ■ Кзб, (8.24)

 

де Ч^б середньооблікова чисельність працівників на плано­вий період (рік, сезон); Кзб коефіцієнт збільшення явочної чисельності праців­ників на тимчасову заміну відсутніх.

Коефіцієнт збільшення розраховується як відношення кількос­ті номінальних робочих днів (годин) у плановому періоді (Дном) до кількості планових днів (годин) роботи (Дпл)

 

К  „ _ ДНОМ ,           ч

Кзб _——■ (8.25)

 

Кількість номінальних днів (годин) роботи одного працівни­ка за період визначається за формулою

 

Дном _ Дк — Двих — ДСв , (8.26)

де Дк, Двих, ДСв відповідно календарні, вихідні та святкові дні в плановому періоді.

 

При розрахунках кількості планових робочих днів (Дпл) номі­нальна кількість робочих днів коригується на дні відпусток (Двідп), се­редню кількість неробочих днів через хвороби (Дхв) та прогули

(Дпрог):

 

Дпл _ Дном — Двідп — Дхв Дпрог . (8.27)

 

Після розрахунків чисельності основних працівників на пла­новий період визначається середньооблікова чисельність адмініст­ративно-управлінського персоналу. При плануванні чисельності цього персоналу використовується метод прямих розрахунків. Най­частіше враховується доцільність кожного працівника апарату управління, рідше застосовуються коефіцієнти співвідношення кіль­кості адміністративно-управлінського персоналу до чисельності основних працівників.

При плануванні кількості фахівців (Чфах) застосовуються нор­мативні коефіцієнти насичення кадрів фахівцями. Потреба у фахів­цях при цьому розраховується за формулою

 

Чфах _        • тн, (8.28)

 

де Кн нормативний коефіцієнт насичення персоналу фахів­цями.