Материал: Економіка туристичного бізнесу - Навчальний посібник (Дядечко Л.П.)


11.4. економічне управління формуванням і розподілом прибутку підприємств

 

Планування прибутку це найбільш відповідальний етап управління господарською діяльністю будь-якої підприємницької структури.

Система планових розрахунків прибутку охоплює визначення джерел його отримання та обґрунтування напрямів використання.

Основним джерелом прибутку в туризмі є виручка від реалі­зації турпродукту (послуг). Прибуток від реалізації планується різ­ними методами.

Перший метод грунтується на використанні двох уже розро­блених планів: плану доходів від реалізації турпродукту (послуг) і плану витрат, пов'язаних з його комплектуванням і реалізацією. Для розрахунків цим методом плану прибутку для туроператора можна використовувати таку формулу:

ПШ = у"" _ пдв _впл, (ПЛ6)

 

де ПОП планова сума прибутку туроператора від реалізації; У"" планова сума виручки (доходу) від реалізації турпро-дукту (послуг) туроператора;

вт витрати на комплектування та реалізацію планового обсягу турпродукту (послуг).

При плануванні прибутку турагента необхідно враховувати специфіку утворення його доходу і витрат за формулою

 

Ппл = Квпл _ пдв _впл, (11.17)

де П™ планова сума прибутку від реалізації турпродукту та послуг турагента; КВ"л планова сума комісійної винагороди; впл витрати турагента на просування на ринок і реаліза­цію турпродукту (послуг).

 

Другий метод полягає у використанні середнього рівня рен­табельності діяльності підприємства, установленого на плановий період. При розрахунках плану прибутку цим методом використо­вуються такі формули:

_ для туроператора  

Ппл = ДТ * Рвіір ;

для тур агента  

п\% = КВ"Л10Х0Ркв ■ (11.19)

 

де д„л чистий доход туроператора на плановий період; Рвир плановий рівень рентабельності виручки туропера­тора;

кв"л чиста комісійна винагорода турагента на плановий

період;

Ркв плановий рівень рентабельності комісійної винаго­роди турагента.

Плановий рівень рентабельності діяльності туристичних під­приємств визначається коригуванням фактичного рівня рентабель­ності на можливі зміни доходу і витрат.

Третій метод передбачає прямі розрахунки цільового прибут­ку. Основою такого планування є визначення потреби в прибутку для кожного напряму його використання:

інвестування виробничого й соціального розвитку підпри­ємства;

виплата доходів і дивідендів власникам капіталу не нижче процентної ставки за депозитними внесками;

додаткове матеріальне стимулювання працівників;

створення фінансових резервів і фондів ризику;

сплата податків та інших обов'язкових платежів із прибутку.

Перераховані види потреб формують загальну потребу в чис­тому прибутку. Для розрахунків оподатковуваного прибутку, що забезпечить одержання планового чистого прибутку, використову­ється формула

Пчгл ■ 100

По„"    ■ (11.20)

 

де П„„ оподатковувана сума планового цільового прибутку;

П"л планова сума чистого прибутку; С„од ставка податку на прибуток, \%.

Розрахований таким методом оподатковуваний прибуток є вихідним моментом програмно-цільового методу планування дохо­ду та інших показників господарської діяльності.

Планування прибутку з інших джерелах здійснюється мето­дом прямих розрахунків.

Завершальним етапом планування фінансово-господарської діяльності є складання прогнозу прибутку (збитку) за формою, на­веденою в табл. 11.1.

Схема прогнозування прибутків і збитків, представлена в таб­лиці, ґрунтується на використанні двох розроблених планів: плану доходів від усіх видів діяльності (рядки 1, 6, 11) і плану витрат (ряд­ки 4, 7, 8, 9, 12). На основі даних цих двох планів розраховуються такі планові показники:

валовий прибуток (р. 5.1) або валовий збиток (р. 5.2);

фінансовий результат від операційної діяльності, тобто прибуток від операційної діяльності (р. 10.1) або збиток (р. 10.2);

фінансовий результат від звичайної діяльності до оподат­ковування це сума прибутку до оподатковування від звичайної ді­яльності (р. 13.1) або сума збитку (р. 13.2);

чистий прибуток підприємства (р. 15.1) або збиток (р. 15.2).

Система розподілу прибутку підприємства повинна врахову­вати як інтереси суспільства, так і інтереси самого підприємства, йо­го власників і працівників. Це вимагає дотримання ряду принципів:

першочергового виконання фінансових зобов'язань перед суспільством в особі держави через сплату податку на прибуток;

забезпечення за рахунок прибутку потреб розширеного від­творення;

винагороди власників капіталу, авансованого в діяльність підприємства;

матеріального стимулювання працівників;

задоволення соціальних потреб трудового колективу.

Основою плану розподілу прибутку виступає базова еконо­мічна стратегія діяльності підприємства. План розподілу прибутку повинен бути спрямованим на підвищення ринкової вартості підп­риємства, на формування інвестицій для забезпечення саморозвитку підприємства, на забезпечення матеріальної зацікавленості власни­ків капіталу та працівників підприємства, на формування резервно­го фонду.

Розподіл чистого прибутку здійснюється підприємством са­мостійно на основі його Статуту. Загальна сума чистого прибутку розподіляється за напрямами, зазначеними на рисунку 11.4.

Як показано на рисунку, метою розподілу прибутку виступає її капіталізація і споживання. Капіталізований прибуток використо­вується для реінвестування, тобто для розвитку діяльності підпри­ємства, для формування резервного фонду та для інших цілей роз­витку. Важливу роль у діяльності суб'єктів підприємництва відіграє резервний фонд. В економіці України відповідно до законодавства про акціонерні товариства відрахування прибутку в резервний фонд носить першочерговий характер. Резервний капітал забезпечує збіль­шення акціонерної власності, характеризує готовність підприємства до економічного ризику, а також за відсутності прибутку поточного року забезпечує можливість виплати дивідендів на привілейовані акції. Резервний фонд зміцнює фінансову стійкість підприємств. Особливо важливим є використання засобів резервного фонду на розширення діяльності підприємства, приріст власного оборотного капіталу та покриття його нестачі.

 

Чистий прибуток

 

Капіталізація

 

Реінвестування

Резервний фонд

 

Соціальний

розвиток підприємства

 

Інші напрями капіталізації

прибутку

Інші напрями використання прибутку

Рис. 11.4. Основні напрями розподілу прибутку підприємства

 

Прибуток, що використовується на споживання, виходить зі сфери діяльності підприємства, він «проїдається», а з розвитком

діяльності підприємства пов'язаний через стимулювання праці й капіталу. Прибуток, спрямований на соціальні потреби, витрачаєть­ся на утримання та експлуатацію соціально-побутових об'єктів, що знаходяться на балансі підприємства, на фінансування будівництва об'єктів оздоровчого та культурно-масового характеру. Зі спожива­ної частини прибутку виплачуються премії за досягнення в праці, надається матеріальна допомога, одноразові виплати ветеранам праці, пенсіонерам і т.п. Особливе значення при плануванні розпо­ділу прибутку акціонерних товариств має дивідендна політика, ос­новними варіантами якої можуть бути такі:

незмінність рівня дивідендів протягом декількох років;

неухильне збільшення рівня дивідендів, що виплачуються акціонерам;

виділення на виплату дивідендів установленої (норматив­ної) частини прибутку;

гнучка система виплати дивідендів із залишку прибутку пі­сля капіталізації;

виплата дивідендів додатково випущеними акціями.

Для оцінювання ефективності розподілу чистого прибутку ви­користовується коефіцієнт капіталізації, що розраховується за фор­мулою

 

пка„ ■ 100

Кк„ =^КП       ■ (11.21)

 

де Кк„ коефіцієнт капіталізації чистого прибутку; Пка„ - прибуток, що капіталізується; Пч чистий прибуток.

 

Розподіл чистого прибутку вважається раціональним, якщо коефіцієнт його капіталізації становить не менше ніж 25\% (Кк„ >

25\%).

Контрольні запитання та завдання

Розкрийте економічну сутність і функції прибутку підприємств?

Яка різниця між економічним і бухгалтерським прибутком?

Охарактеризуйте взаємозв'язок доходу і прибутку.

На який вид прибутку впливає упущена вигода підприємства в будь-якій сфері діяльності?

Яка роль прибутку в економіці підприємства як критерію ефек­тивності підприємницької діяльності?

Із яких джерел формується прибуток підприємств туристичного бізнесу?

Виділіть головні напрями використання прибутку туристичних підприємств.

Який макроінтерес існує до прибутку будь-якого господарського суб'єкта?

Що являє собою прибуток від операційної діяльності в туризмі і як він розраховується?

 

За якими ознаками класифікується прибуток (збиток) підпри­ємств?

Як впливає прибуток (збиток) від надзвичайних подій на зага­льну суму прибутку підприємств?

За допомогою якого документа сповіщається відповідний пода­тковий орган про прибуток підприємства, що підлягає оподат­куванню?

Чим відрізняється номінальний прибуток від реального?

За яких умов підприємство отримує збитки або мінімальний прибуток?

Що необхідно робити, щоб підприємство позбавилося збитків і забезпечило отримання цільового прибутку?

У яких показниках оцінюється прибуток? Дайте їх характеристику.

Розкрийте систему показників рентабельності діяльності та ви­користання ресурсів підприємства.

Чим відрізняються розрахунки рентабельності діяльності туро-ператорів і турагентів?

Розкрийте сутність етапів обґрунтування стратегії управління прибутком підприємств.

Яке значення в плануванні діяльності підприємства має визна­чення цільового прибутку?

Що охоплює система планових розрахунків прибутку підпри­ємств?

Охарактеризуйте методи планування прибутку підприємств, прийнятні для туристичного бізнесу.

Які показники застосовуються при плануванні прибутку підп­риємств?

Чим визначається система розподілу прибутку при його плану­ванні?

За якими напрямами розподіляється прибуток підприємств?

Як розраховується коефіцієнт капіталізації прибутку підприєм­ницьких структур?