Материал: Економіка підприємства - Навчальний посібник (Сідун В.А.)


7.3. чинники підвищення продуктивності праці

 

Чинники підвищення продуктивності праці

І

 

Зовнішні

Внутрішні

 

 

 

Стан науково-технічного прогресу

Технологічні

 

Організаційні умови виро­бництва

 

Рівень освіти та кваліфіка­ція робітників

Рівень кооперації, спеціалі­зації тощо

 

 

 

Зміна рівня цін і рівня ін­фляції

Економічні

 

 

 

 

Рівень конкуренції

Прогресивність норм виро­бітку, форми оптимізації ви­користання робочого часу

 

 

Резерви підвищення продуктивності праці — це невикористані мож­ливості економії затрат праці, які з'являються внаслідок дії тих чи ін­ших факторів (удосконалення техніки, технології, організації виробниц­тва та праці тощо)

 

Резерви підвищення продуктивності праці

 

За часом використання

 

Поточні резерви можуть бути реалізовані в найближчій час і не потребують значних одно­разових витрат.

Перспективні резерви потребують перебудо­ви виробництва, впровадження новітніх техно­логій, додаткових капітальних вкладень, знач­них строків здійснення робіт

 

 

 

За сферами виникнення 1=>

Загальнодержавні Регіональні резерви Міжгалузеві резерви Галузеві резерви Внутрішньовиробничі резерви

 

І

 

Зниження трудомісткості продукції

Поліпшення використання робочого часу

 

 

 

ДПП = ^х 100 -100 , ДЕЧ

тП Ч

(Тм Тп)х Р

Ф X К

 

1) зростання про­

де ДПП — величина підвищення продуктивності пра­ці, \%;

Тм, Тп — минула та нова трудомісткість на опера­цію або виріб;

ДЕЧ — економія чисельності робітників;

Р — кількість виробів або операцій;

Ф — реальний фонд робочого часу одного робітника;

К — коефіцієнт виконання норм.

 

Подпись: ІХІПодпись: 1002) зростання про 

ня використання ро­бочого часу (зменшення його <

V    ' І

) втрат)

(100 Вп )х100

ДПП:

т          г                  або ДПП = —т   ■—г(100 - Вб)-100            (100 Вб)

де Вб втрати робочого часу в базовому періоді; | Вп — втрати робочого часу в поточному періоді

 

 

 

 

 

3) зростання про

дуктивності праці

за рахунок змін у

структурі кадрів

 

І = Іп X М ,

де І — індекс загальної продуктивної праці; Іп — індекс продуктивності праці основних робіт­ників;

Іа" — індекс зміни частки основних робітників у за­гальній кількості робітників у поточному періоді порівняно з базовим, обчислюється за формулою:

сіп

Об

 

де ап — частка основних робітників у поточному

періоді;

аб — частка основних робітників у базовому періоді.