Материал: Економіка підприємства - Навчальний посібник (Сідун В.А.)


Завдання для самостІйноЇ         І роботи студентІв

 

Завдання № 1. Правові основи функціонування підприємств

 

Тип завдання: бібліографічний огляд чинних законодавчих, нормативних документів, навчально-методичної, наукової та пе­ріодичної літератури з проблем теми.

Мета завдання: визначення цілей і напрямів діяльності та правових основ функціонування підприємств, вивчення характе­ру взаємин підприємств та держави.

Самостійна робота: ознайомлення з основними положення­ми, змістом розділів „Господарського Кодексу України» та пра­вовими документами, що регулюють окремі напрями діяльності підприємства.

Форма подання звіту: порівняльна характеристика та особ­ливості функціонування підприємства в різних економічних сис­темах (табл. 1).

Тип завдання: бібліографічний огляд чинних законодавчих, нормативних документів, навчально-методичної, наукової та пе­ріодичної літератури з проблем теми.

Мета завдання: визначення організаційно-економічних особ­ливостей функціонування різних видів та об'єднань підприємств.

Самостійна робота: на основі аналізу правових документів, сучасної економічної та періодичної літератури з проблем функ­ціонування підприємств охарактеризувати основні організаційно-правові форми господарювання підприємств; визначити особли­вості їх функціонування; з'ясувати об'єктивну обумовленість та економічну доцільність інтеграції (об'єднання) різних за принци­пами та цілями підприємств та організацій; висвітлити питання формування підприємницького середовища та активізації підпри­ємницької діяльності в Україні.

Форма подання звіту: перелік переваг та недоліків усіх видів господарських товариств (за формою табл. 2), порівняльна харак­теристика організації сучасних форм добровільного та інституці-онального об'єднання підприємств та організацій.

Таблиця 2

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ

 

Види господарських товариств

Переваги

Недоліки

 

Акціонерне товариство

Відкрите акціонерне товариство

Закрите акціонерне товариство Товариство з обмеженою відповідальністю Товариство з додатковою відповідальністю Повне товариство

Командитне товариство

 

Завдання № 3. Оптимізація виробничої програми підприємства

Тип завдання: бібліографічний огляд навчально-методичної, нау­кової, монографічної та періодичної літератури з проблем теми.

Мета завдання: визначення умов оптимізації обсягів випуску продукції в конкурентному середовищі.

Самостійна робота: на основі опрацювання літературних джерел з проблем розробки виробничої програми визначити ос­новні критерії оптимальності обсягу виробництва за сучасних умов господарювання та умови їх досягнення.

Форма подання звіту: тезисні відповіді на запитання.

 

Завдання № 4. Оцінка, ефективність використання та відтворення основних фондів підприємства

 

Тип завдання: бібліографічний огляд навчально-методичної, наукової та періодичної літератури з проблем теми, проведення дослідження виробничої структури основних фондів промисло­вості, ступеню ефективності їх використання та відтворення.

Мета завдання: вивчення проблем оцінки, ефективності ви­користання та відтворення основних фондів.

Самостійна робота: охарактеризувати тенденції розширено­го відтворення основних фондів на підприємствах України; об­ґрунтувати необхідність проведення періодичної переоцінки ос­новних фондів; на основі аналізу статистичних даних, які характеризують склад і динаміку основних фондів промисловості та її окремих галузей, виокремити галузеві особливості виробни­чої структури основних фондів, тенденції її зміни, визначити ступень ефективності їх використання та відтворення.

Форма подання звіту: результати проведеного аналізу виро­бничої структури основних фондів, ефективності їх використання та відтворення; пропозиції щодо покращення ефективності вико­ристання основних фондів підприємства.

 

Завдання № 5. Амортизаційна політика підприємства

 

Тип завдання: аналіз проблем амортизаційної політики дер­жави і підприємств різних форм власності.

Мета завдання: проаналізувати практику застосування пев­ного методу амортизації на підприємствах України, набути прак­тичних навичок нарахування амортизації.

Самостійна робота: на основі вивчення чинного законодав­ства, сучасної наукової літератури та періодичних видань охарак­теризувати методичні підходи до обґрунтування доцільності за­стосування окремих методів амортизації; визначити фактори, які враховуються при виборі методу амортизації основних фондів; зробити порівняння методів амортизації, вивчити зарубіжний до­свід обґрунтування методу амортизаційних відрахувань.

Форма подання звіту: порівняльна характеристика методів амортизації; висновок щодо доцільності застосування зарубіжно­го досвіду нарахування амортизації на підприємствах України.

 

Завдання № 6. Нематеріальні активи

та конкурентоспроможність підприємства

 

Тип завдання: бібліографічний огляд законодавчої, навча­льно-методичної, наукової та періодичної літератури з про­блем теми.

Мета завдання: перевірка знань студентів щодо сутності не­матеріальних ресурсів та активів підприємства, охорони та реалі­зації прав власності елементів нематеріальних активів.

Самостійна робота: встановити зміст кожного з видів нема­теріальних ресурсів, їхнє місце та конкурентні переваги, які має підприємство, володіючи ними; охарактеризувати об'єкти про­мислової та інтелектуальної власності; визначити сутність і варі­антність, сфери використання та особливості правового захисту окремих елементів нематеріальних активів.

Форма подання звіту: аналіз впливу нематеріальних ресурсів на конкурентоспроможність продукції підприємства.

 

Завдання № 7. Оцінка і зношування нематеріальних активів підприємства

 

Тип завдання: бібліографічний огляд чинних законодавчих, нормативних документів, навчально-методичної, наукової та пе­ріодичної літератури з проблем теми.

Мета завдання: розгляд питань вартісної оцінки та строків спрацювання нематеріальних активів.

Самостійна робота: на основі літературного огляду визна­чити економічні питання, розв'язання яких об'єктивно потребує оцінки вартості нематеріальних активів, послідовність оцінки нематеріальних активів, методичні підходи до оцінки нематеріа­льних активів, розглянути особливості нарахування розміру спрацювання залежно від строків використання окремих видів нематеріальних активів, ознайомитись з методикою розрахунку для активів, по яких неможливо визначити такий строк.

Форма подання звіту: блок-схема етапів оцінки нематеріаль­них активів, класифікація та стисла характеристика методів оцін­ки вартості нематеріальних активів у межах можливих методич­них підходів, тезисні відповіді на питання щодо нарахування амортизації на такий вид активів.

 

Завдання № 8. Сучасні тенденції інвестування підприємств України

 

Тип завдання: аналіз сучасних тенденцій залучення і викори­стання інвестицій у чинній системі господарювання України.

Мета завдання: перевірка знань студентів щодо залучення і ефективності використання інвестиційних ресурсів

Самостійна робота: на основі офіційних інформаційних і статистичних джерел порівняти динаміку інвестування підпри­ємств за різних умов господарювання та під впливом реформу­вання економіки; визначити основи та масштаби зовнішнього та внутрішнього інвестування підприємств України за останній пе­ріод. Розглянути та вивчити найтиповіші економічні ситуації, які створюють передумови для прийняття підприємством рішення про інвестування його діяльності. Визначити правові норми і ре­гулюючі положення чинних законодавчих і нормативних актів державних органів, що встановлюють умови залучення й викори­стання інвестицій підприємствами.

Форма подання звіту: аналітичні таблиці з результатами дос­лідження динаміки інвестування підприємства; приклади ситуа­цій, які створюють передумови для прийняття підприємством рішення про інвестування його діяльності; пропозиції щодо під­вищення ефективності використання інвестиційних ресурсів під­приємства.

 

Завдання № 9. Структура та нормування оборотних коштів підприємств

 

Тип завдання: аналітичне дослідження та нормування оборо­тних коштів.

Мета завдання: набуття знань і навичок виокремлення обо­ротних коштів з цілісної сукупності ресурсів підприємства; вико­нання аналітичних і прогнозних розрахунків обсягів оборотних коштів.

Самостійна робота: встановити сутнісну характеристику обігових коштів, чітко виокремити обігові кошти, що обслугову­ють сфери виробництва та обігу, визначити, яка між ними різни­ця і що є спільного. Використовуючи дані статистичної звітності та інформаційні документи засобів масової інформації, дослідити як змінюються співвідношення оборотних коштів у сферах виро­бництва та обігу залежно від напрямів діяльності підприємства, динаміку трансформацій функціональної та елементної структу­ри оборотних коштів на підприємствах різних галузей економіки. Визначити основну мету та методи нормування оборотних кош­тів, вивчити методику розрахунку показників рівня ефективності використання оборотних коштів підприємства.

Форма подання звіту: розрахункові таблиці з результатами проведеного аналізу співвідношення оборотних коштів у сферах виробництва та обігу, динаміки трансформацій функціональної та елементної структури оборотних коштів на підприємствах різ­них галузей економіки; тезисні відповіді на запитання та пропо­зиції щодо ресурсозбереження та підвищення ефективності вико­ристання оборотних коштів підприємства.

 

Завдання № 10. Структура персоналу підприємств

 

Тип завдання: аналітичне дослідження структури персоналу.

Мета завдання: перевірка знань та набуття навичок щодо ви­конання розрахунків чисельності робітників виробничих підпри­ємств.

Самостійна робота: з'ясувати термінологічне значення по­няття «персонал» у контексті тлумачення трудових ресурсів, кад­рів і трудового потенціалу підприємства; ознайомитись зі статис­тичними даними щодо структури персоналу та її динаміки на певному підприємстві, порівняти ці дані з даними галузевого та загальнодержавного рівнів, зробити висновки щодо ступеня впливу різних чинників і тенденцій зміни структури персоналу підприємства. На підставі тематичного матеріалу та інформацій­них джерел необхідно виокремити критерії оцінки ефективності діяльності персоналу, визначити найбільш ефективні напрями ре­структуризації чисельного, професійного та кваліфікаційного складу працівників підприємства; вивчити методологічні підходи обґрунтування раціональної структури персоналу підприємств рі­зних типів.

Форма подання звіту: розрахункові таблиці з результатами аналізу, тезисні відповіді на запитання та пропозиції щодо під­вищення ефективності діяльності персоналу підприємства.

 

Завдання № 11. Вплив продуктивності праці на ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства

 

Тип завдання: бібліографічний огляд навчально-методичної, наукової та періодичної літератури з проблем теми

Мета завдання: визначення впливу продуктивності праці на ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Самостійна робота: на основі аналізу сучасної наукової, ме­тодичної та періодичної літератури з проблем економіки праці з'ясувати наслідки зміни рівня продуктивності праці.

Форма подання звіту: заповнена таблиця 3.

Таблиця 3

ВПЛИВ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ГОСПОДАРСЬКО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Наслідки

Зниження продуктивності праці        І      Підвищення продуктивності праці

 

Завдання № 12. Державна політика оплати праці

 

Тип завдання: бібліографічний огляд чинних законодавчих, нормативних документів, навчально-методичної, наукової та пе­ріодичної літератури з проблем теми.

Мета завдання: визначення рівня та механізму державно­го регулювання оплати праці та соціального захисту працю­ючих.

Самостійна робота: ознайомлення з основними положення­ми Закону України «Про оплату праці». На основі аналізу право­вих документів, сучасної економічної та періодичної літератури з проблем оплати праці визначити основні напрямки державного регулювання оплати праці в Україні, встановити чинний розмір мінімальної заробітної плати. Розглянути зарубіжний досвід втручання держави до питань регулювання оплати праці.

Форма подання звіту: структурований матеріал з основними напрямками діючого механізму державного регулювання оплати праці в Україні, пропозиції щодо його вдосконалення.

 

Завдання № 13. Міжгалузеві співвідношення в оплаті праці

 

Тип завдання: аналітичне дослідження співвідношення в оплаті праці працівників різних галузей економіки.

Мета завдання: визначення рівня міжгалузевих співвідно­шень в оплаті праці.

Самостійна робота: на основі інформаційних і статистичних джерел порівняти розмір середньомісячної заробітної плати пра­цівників за галузями економіки, простежити динаміку реальної середньомісячної заробітної плати в цілому по Україні та у галу­зевому розрізі (не менш ніж за 3 періоди).

Форма подання звіту: розрахункові таблиці з результатами проведеного аналізу співвідношення оплати праці за галузями економіки, динаміки реальної заробітної плати, аналітична запи­ска до проведених розрахунків.

 

Завдання № 14. Опосередковані форми мотивації високоефективної праці

 

Тип завдання: бібліографічний огляд навчально-мето­дичної, наукової, монографічної та періодичної літератури з проблем теми.

Мета завдання: вивчення зарубіжного досвіду матеріального стимулювання праці персоналу підприємства.

Самостійна робота: проаналізувати за літературними дже­релами сучасний зарубіжний досвід матеріального стимулювання працівників, провести критичне осмислення існуючих систем опосередкованої мотивації високоефективної праці, визначити їх переваги та недоліки.

Форма подання звіту: подана за формою таблиці 4 характе­ристика існуючих систем, що спрямовані на мотивацію високое­

фективної праці із загальним висновком про можливості викори­стання вищезгаданих підходів у практиці роботи підприємств України.

Завдання № 15. Формування та визначення розмірів витрат виробництва

 

Тип завдання: дослідження структури поточних витрат на рі­зних підприємствах національного господарства.

Мета завдання: закріплення знань студентів щодо механіз­му формування та багатоаспектної класифікації витрат на виро­бництво.

Самостійна робота: сформувати характерні групи підпри­ємств кожної галузі сфери виробництва, на основі відповідних первинних і статистичних звітних даних визначити загальні обся­ги витрат з використанням різних підходів їх класифікації, визна­чити частку кожної класифікаційної групи у загальному розмірі витрат у різних групах підприємств, зробити відповідні висновки щодо динаміки та тенденцій структурних змін у поточних витра­тах на підприємствах виробничої та невиробничої сфери з пли­ном часу.

Форма подання звіту: розрахункові таблиці та висновки за результатами дослідження.

 

Завдання № 16. Калькулювання витрат

 

Тип завдання: бібліографічний огляд чинних законодавчих, нормативних документів, навчально-методичної, наукової та пе­ріодичної літератури з проблем теми.

Мета завдання: перевірка знань студентів щодо визначення тлумачення терміна «калькулювання», загальної технології вико­нання калькуляційних розрахунків та місця калькулювання у сис­темі техніко-економічних розрахунків на підприємствах.

Самостійна робота: ґрунтовно вивчити номенклатуру каль­куляційних статей витрат, які використовуються на більшості пі­дприємств різних галузей національного господарства України; ознайомитися із законодавчими та нормативними актами, що ре­гулюють порядок і розміри включення виробничих і невиробни­чих витрат підприємства до певних калькуляційних статей.

Форма подання звіту: склад витрат, які включаються до ко­жної калькуляційної статті; перелік витрат, що не відшкодову­ються за рахунок собівартості продукції, а покриваються у межах отриманого прибутку

 

Завдання № 17. Прибутковість галузей економіки України

 

Тип завдання: дослідження рівня прибутковості та динаміки рентабельності підприємств.

Мета завдання: перевірка знань та умінь студентів оцінювати рівень прибутковості та рентабельності підприємства.

Самостійна робота: визначити поняття «дохід» і «прибу­ток», спільні та відмінні риси їх прояву; визначити на основі ста­тистичних даних і звітів підприємств рівень прибутковості та до­слідити динаміку й шляхи підвищення рентабельності на підприємств різних галузей економіки України та зробити відпо­відні висновки.

Форма подання звіту: спільні та відмінні риси понять «при­буток» і «дохід»; розрахункові таблиці з результатами дослі­дження; тезисні відповіді на запитання та пропозиції щодо під­вищення рентабельності на підприємствах України.

Д.Д    ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ словник

Ш1     

 

Абсолютна матеріалоємність — витрати основних видів сировини та матеріалів за абсолютним значенням на фізичну одиницю виготов­леної продукції.

Авторське право — система правових норм, що визначають ви­ключне право авторів наукових, літературних та художніх творів на ви­користання плодів своєї праці.

Акціонерне товариство — товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості та несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном суспільства.

Амортизація — процес перенесення вартості основних фондів на вартість готової продукції з метою нагромадження коштів для повного їх відновлення.

Асортимент — різновид виробів в межах даної номенклатури.

Валова продукція — загальний обсяг виробництва, тобто обсяг ви­готовленої продукції, робіт, послуг, виконаних на підприємстві за пев­ний (плановий) період у незмінних (порівняльних) цінах.

Валовий оборот — загальний обсяг продукції, робіт, що виготовле­ні на підприємстві всіма його підрозділами, незалежно від призначення (для власних цілей чи для реалізації на сторону) за певний (плановий) період.

Валовий прибуток — різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції.

Винахід — принципово нове технічне вирішення існуючої вироб­ничої проблеми, що дає позитивний ефект для народного господарства.

Виробіток — кількість продукції, що виготовлена за одиницю часу або приходиться на одного середньооблікового працівника.

Виробництво — процес, спрямований на створення продукції або надання послуг з метою задоволення суспільних і особистих потреб.

Виробнича потужність — це максимально можливий випуск про­дукції підприємством за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встанов­леній номенклатурі та асортименті при повному завантаженні облад­нання та виробничих площ.

Виробнича програма підприємства (план виробництва та реаліза­ції продукції) — система планових завдань з виробництва й доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відпо­відної якості та у встановлені строки згідно договорів поставок.

Виробничий персонал — працівники, зайняті у виробництві та йо­го обслуговуванні (зайняті в основних і допоміжних підрозділах підп­риємства, у заводських лабораторіях, дослідницьких відділах, апараті заводоуправління, працівники охорони).

Виробничий процес — сукупність окремих процесів праці, спрямо­ваних на перетворення сировини та матеріалів у готову продукцію.

Виробничі запаси — матеріальні ресурси, які необхідні для забез­печення процесу виробництва сировиною та матеріалами.

Витрати майбутніх періодів — нематеріальні елементи оборотних фондів, які включають витрати на підготовку та освоєння нової проду­кції, які здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені в наступному році.

Відкрите акціонерне товариство — вид акціонерного товариства, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки, ку­пуватися та продаватися на біржах.

Відновна вартість основних фондів — це розрахункові витрати на відтворення в сучасних умовах їхньої точної копії з використанням ана­логічних матеріалів та збереженням всіх експлуатаційних параметрів.

Відрядна форма оплата праці передбачає залежність суми заробіт­ку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за визначений період часу.

Гудвіл — сформований імідж фірми, складовими якого є досвід, ді­лові зв'язки, престиж товарних знаків, стала клієнтура, доброзичливість та прихильність споживачів тощо.

Дегресуючі витрати — витрати, які зростають повільніше, ніж об­сяг виробництва.

Державне підприємство — підприємство, що діє на основі держав­ної власності.

Додаткова заробітна платня — винагорода за працю понад установ­лені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.

Доход — виручка підприємства від реалізації продукції, послуг та виконання робіт без урахування податку на додану вартість та акцизно­го збору.

Дочірнє підприємство — підприємство, єдиним засновником і вла­сником якого є інше підприємство.

Загальні витрати виробництва — витрати на весь обсяг продукції за певний період, їх величина залежить від тривалості періоду та кіль­кості виготовленої продукції.

Закрите акціонерне товариство — вид акціонерного товариства, акції якого розподіляються між засновниками та не можуть розповсю­джуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржах.

Заохочувальні та компенсаційні виплати — винагорода за підсу­мками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положення­ми, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не перед­бачені актами, чинного законодавства або які здійснюються понад установлені зазначеними актами норми.

Заробітна платня — винагорода, обчислена, як правило, у грошо­вому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Змінні витрати — витрати, загальна сума яких за певний час зале­жить від обсягу виготовленої продукції.

 

Інвестиції — усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у ре­зультаті яких створюється прибуток (доход) або досягається соціально­го ефекту.

Індивідуальне підприємство — підприємство, засноване на особи­стій власності фізичної особи та її праці.

 

Кваліфікація — сукупність спеціальних знань і навичок, що визна­чають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій зумовленої складності.

Керівники — працівники, які обіймають керівні посади на підпри­ємстві та його структурних підрозділах.

Колективне підприємство — підприємство, що діє на основі коле­ктивної власності.

Командитне товариство — товариство, що включає поряд з одним чи декількома учасниками, що відповідають за зобов'язаннями товари­ства всім своїм майном, також одного або більше учасників, відповіда­льність яких обмежується внеском у майні суспільства (вкладників). Якщо в командитному товаристві беруть участь два або більше учасни­ків з повною відповідальністю, то вони несуть солідарну відповідаль­ність за борги товариства.

Комерційне підприємство — підприємство, характер діяльності якого засновано на отриманні прибутку, функціонують в умовах повної економічної самостійності.

Комунальне підприємство — підприємство, що діє на основі ко­мунальної власності територіальної громади.

Консорціум — тимчасове статутне об'єднання промислового та ба­нківського капіталу для досягнення спільної мети.

Концерн — статутне об'єднання підприємств промисловості, нау­кових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.

Кооператив — вид підприємства, яке створене громадянами Украї­ни, що добровільно об'єдналися на основі членства для загального здійснення господарської та іншої діяльності.

Корпорація — договірне об'єднання господарських суб'єктів на за­садах інтеграції виробничих, наукових і комерційних інтересів, з деле­гуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяль­ності кожного з учасників.

Корпоративне підприємство — утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та (або) підприємницької чи трудової діяльності заснов­ників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпорати­вних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засно­вників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Мінімальний (страховий) запас — запас, який створюється на ви­падок непередбачених відхилень у постачанні і забезпечує безупинну роботу підприємства.

Місія — основна загальна ціль підприємства (чітко, визначена при­чина існування, основне його призначення, напрям суспільно-підприємницької діяльності).

Модернізація діючого виробничого обладнання — його удосконален­ня з метою запобігання техніко-економічного старіння та підвищення тех-ніко-експлуатаційних параметрів до рівня сучасних вимог виробництва.

Моральний знос основних фондів виражається в знеціненні їх вар­тості до настання повного фізичного спрацювання під впливом науко­во-технічного прогресу.

Незавершене виробництво — предмети праці, які ще не пройшли всі стадії обробки.

Некомерційне підприємство — підприємство, в цілях діяльності якого немає отримання прибутку, його основною метою є виконання соціальних, екологічних або економічних функцій.

Нематеріальні ресурси — ресурси, які не мають матеріальної ос­нови, але здатні давати прибутки або користь підприємству впродовж досить тривалого періоду.

Непрямі витрати — витрати, величина яких не може бути прямо обчислена на одиницю продукції, бо вони пов'язані не з виготовленням окремого виробу, а з процесом виробництва загалом.

Номенклатура — перелік назв окремих видів продукції.

Номінальна заробітна платня — сума коштів, отримана працівни­ком за свою працю.

Норма виробітку — кількість продукції, що повинна бути виготов­лена одним працівником (бригадою) за одиницю часу.

Норма запасу оборотних коштів — мінімально необхідна кількість днів, на яку треба визначити запас матеріалів для нормального функці­онування підприємства.

Норма обслуговування — встановлена норма кількості одиниць устаткування (робітників місць, квадратних метрів площі), яка обслуго­вується одним робітником або бригадою протягом зміни.

Норма часу — тривалість робочого часу, необхідного для виготов­лення одиниці продукції або виконання визначеного обсягу робіт.

Норма чисельності — необхідна для виконання визначеної роботи чисельність персоналу.

Норматив оборотних коштів — їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства.

Нормативна трудомісткість — сума витрат робочого часу окремо­го робітника чи бригади на виготовлення одиниці продукції або вико­нання комплексу.

Нормативно-чиста продукція — частина ціни виробу (робіт, пос­луг), яка включає основну й додаткову заробітну платню персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи та нормативний прибуток.

Нормування праці — визначення максимально припустимого часу для виконання конкретної роботи або операції в умовах даного вироб­ництва або мінімально припустимої кількості продукції, що виготовля­ється в одиницю часу.

Об'єкти промислової власності — винаходи, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, ноу-хау, товарні марки та товарні знаки, гудвіл.

Оборотні фонди — частина виробничих фондів, речовинні елемен­ти яких у процесі праці витрачаються в кожному виробничому циклі, змінюють свою натурально-речовинну форму і переносять усю свою вартість на вартість виготовленої продукції.

Оборотність оборотних коштів — тривалість повного кругообігу засобів з моменту придбання оборотних коштів (покупки сировини, ма­теріалів тощо) до виходу та реалізації готової продукції.

Операційний прибуток — результат операційної (виробничо-збутової або основної для даного підприємства) діяльності.

Орендне підприємство — підприємство, створене на базі орендо­ваного майна державного підприємства.

Основна заробітна платня — винагорода за виконану роботу від­повідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуго­вування, посадові обов'язки).

Основні виробничі процеси — процеси безпосередньо пов'язані з виготовленням продукції, яка визначає виробничий профіль підп­риємства.

Основні фонди — засоби праці, які використовуються в процесі ви­робництва тривалий час (впродовж періоду, який перевищує 365 кален­дарних днів від дати їх вводу до експлуатації), зберігаючи при цьому свою натурально-речовинну форму, а їхня вартість переноситься на ви­готовлений продукт поступово по мірі використання.

Патент — документ, яким держава (державний орган) надає особі або підприємству виключне право використання зазначеного в патенті винаходу або раціоналізаторської пропозиції.

Первісна (балансова) вартість основних фондів відображає суму витрат підприємства на їх створення та введення в дію (вартість прид­бання обладнання, транспортні витрати, пов'язані з його доставкою та вартість монтажних робіт на місці експлуатації).

Питома матеріалоємність — витрати основних видів сировини та матеріалів на одиницю експлуатаційної характеристики продукції.

Підготовчий запас — запас, який пов'язаний з необхідністю прий­мання, розвантаження, сортування і складування виробничих запасів.

Підприємство — самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самов­рядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та осо­бистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науко­во-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Планування — процес визначення цілей, яких підприємство хоче досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення.

Повне товариство — товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю та відповідають за зо­бов'язаннями товариства усім своїм майном.

Погодинна форма оплати праці — оплата праці залежно від відп­рацьованого часу та рівня кваліфікації.

Постійні витрати — витрати, загальна сума яких не залежить від кількості виготовленої продукції в певних межах.

Поточне планування — розроблення планів на всіх рівнях управ­ління підприємством і в усіх напрямах його діяльності на короткі пері­оди (день, тиждень, місяць, квартал, рік).

Поточний запас — основний вид запасу, необхідний для безпере­бійної роботи підприємства між двома суміжними поставками, визна­чається в натуральних одиницях.

Прибуток — це частина виручки, що залишається після відшкоду­вання всіх витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства.

Прибуток від звичайної діяльності — різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування — алгебра­їчна сума прибутку від основної діяльності, фінансових та інших дохо­дів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

Прибуток від операційної діяльності — алгебраїчна сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, ви­трат на збут та інших операційних витрат.

Приватне підприємство — підприємство, що діє на основі приват­ної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

Прогресуючі витрати — витрати, які зростають більшою мірою, ніж обсяг виробництва.

Продуктивність праці — показник, який характеризує ефектив­ність праці в процесі виробництва продукції та показує здатність пра­цівника випускати визначену кількість продукції за одиницю часу.

Промисловий зразок — розроблена автором або авторським ко­лективом модель виробу, який буде випускатися на даному підпри­ємстві.

Пропорційні витрати — витрати, розмір яких перебуває у пропор­ційній залежності від обсягів виробництва (кількості виготовленої про­дукції).

Професія — вид трудової діяльності, що вимагає визначеної підго­товки.

Прямі витрати — витрати, безпосередньо пов'язані з виготовлен­ням певного виду продукції і можуть бути обчислені на одиницю цієї продукції прямо.

Раціоналізаторська пропозиція — корисна рекомендація, що сто­сується техніки та технології, які використовуються на даному підпри­ємстві.

Реалізована продукція — товарна продукція, яку фактично відван­тажено й оплачено споживачем продукції підприємства за певний (пла­новий) період.

Реальна заробітна платня — кількість товарів і послуг, які праців­ник може придбати за зароблену суму грошей.

Реальні інвестиції — вкладення капіталу в розвиток матеріально-технічної бази та удосконалення виробничих процесів підприємства.

Резерви підвищення продуктивності праці — невикористані мож­ливості економії затрат праці, які з'являються внаслідок дії тих чи ін­ших факторів (удосконалення техніки, технології, організації виробни­цтва і праці тощо).

Реконструкція діючого підприємства — здійснення за єдиним проектом повного або часткового переобладнання виробництва.

Ремонт основних фондів — це відновлення фізично зношених окре­мих конструктивних елементів (вузлів, деталей) і підтримання основних фондів у працездатному стані протягом усього терміну їх служби.

Рентабельність підприємства — відносний показник прибутковос­ті підприємства.

Робітники — особи, безпосередньо зайняті створенням матеріаль­них цінностей або роботами по наданню виробничих послуг і перемі­щенню вантажів. основного виробництва).

Селянське (фермерське) господарство — форма підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільського­сподарську продукцію, займатися її переробленням та реалізацією.

Сімейне підприємство — підприємство, засноване на власності та праці громадян України — членів однієї родини, які проживають разом.

Службовці — працівники, які здійснюють підготовку та оформлен­ня документації, господарське обслуговування, облік та контроль.

Собівартість продукції як економічна категорія — грошовий ви­раз витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Спеціалісти — працівники, які виконують інженерно-технічні, еко­номічні та інші роботи.

Спілка споживчих товариств — об'єднання на добровільних заса­дах споживчих товариств.

Спільне підприємство — підприємство, засноване на базі об'єднання майна іноземної юридичної або фізичної особи і суб'єкта державної власності.

Споживче товариство — самостійна демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за містом проживання або роботи поєднуються для загального госпо­дарювання з метою поліпшення свого економічного та соціального стану.

Стратегія — генеральна комплексна програма дій, що визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні цілі та ро­зподіл ресурсів для їх досягнення.

Тарифна система — сукупність нормативів, які забезпечують мож­ливість здійснювати диференціацію та регулювання заробітної платні різних груп і категорій працівників у залежності від якісних характери­стик їх праці.

Тарифна сітка — шкала кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

Тарифна ставка — абсолютний розмір оплати праці різноманітних груп робітників за одиницю робочого часу, який виражений у вартісній формі.

Тарифно-кваліфікаційний довідник — збірник нормативних до­кументів, що містить систему вимог, яким повинні відповідати праців­ники визначеної професії та кваліфікації.

Технічне переоснащення підприємства — здійснення комплексу заходів, що передбачають підвищення до сучасних вимог технічного рівня окремих ділянок виробництва за рахунок впровадження нової те­хніки, механізації та автоматизації виробничих процесів, модернізації та заміни технічно застарілого обладнання.

Технологічний запас — запас, який створюється у випадках, коли даний вид сировини має потребу в попередній обробці (наприклад, на підсушування сировини, підігрівши і т. ін.).

Товариство з додатковою відповідальністю — товариство, стату­тний фонд якого поділено на частки визначених установчими докумен­тами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його борги своїми внесками в статутний фонд, а у випадку недостатності цих сум — додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Товариство з обмеженою відповідальністю — товариство, що має статутний фонд, розділений на частини, розмір яких визначається уста­новчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їх внесків.

Товарна продукція — обсяг готової продукції, напівфабрикатів, призначених для реалізації на сторону (іншим підприємствам), а також робіт і послуг промислового характеру, що виконані для інших підпри­ємств.

Товарні знаки та товарні марки — це оригінальні символи, якими товар даної фірми відрізняється від товарів конкурентів.

Транспортний запас — запас, який створюється у випадку пере­вищення термінів вантажообігу в порівнянні з термінами документоо­бігу на підприємствах, вилучених від постачальників на значні відстані.

Трудові ресурси (персонал) підприємства — це сукупність постій­них працівників, які одержали необхідну професійну підготовку і (або) мають практичний досвід і навички роботи та вкладають їх в проведен­ня господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Трудомісткість продукції — сума всіх витрат праці на виробницт­во одиниці продукції на даному підприємстві.

Унітарне підприємство — створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статут­ний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доход, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, ке­рує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудо­вого найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

Фізичний знос основних фондів виражається у втраті основними фондами технічних властивостей та характеристик в результаті експлу­атації, атмосферних впливів, умов збереження.

Фінансові інвестиції — вкладення капіталу в різні фінансові акти­ви, найбільш значними з яких є вкладення в інструменти грошового та фондового ринків.

Фонд оплати праці — загальна сума витрат на оплату праці пра­цівників підприємства і виплат соціального характеру.

Чиста продукція підприємства — додаткова (нова) вартість, що створена на даному підприємстві за певний (плановий) період.

Чистий прибуток — алгебраїчна сума прибутку від звичайної дія­льності на надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

список