Материал: Інноваційний менеджмент - Навчальний посібник (Михайлова Л.І.)


2. технологія розробки та впровадження управлінських змін та інновацій

 

Потреба в розробці, пошуку та запровадженні управ­лінських інновацій може виникати як у великих, так і малих ор­ганізаціях; як в періоди загострення кризового стану, так і в умо­вах стабільної економічної кон'юнктури ринку.

Незважаючи на те, що управлінські інновацій та зміни дуже часто вперше були застосовані у невеликих фірмах, процес роз­робки та пошуку інновацій є більш притаманним великим компа­ніям, які володіють значними фінансовими ресурсами.

Технологія розробки управлінських інновацій може бути проілюстрована таким алгоритмом:

етап активного пошуку інформації про управлінські інновації;

аналіз найбільш суттєвих властивостей інновацій (запропо­нованих або самостійно створених);

обґрунтування та вибір інновацій та змін.

Оцінюючи та обґрунтовуючи вибір інновації, важливим є врахування критеріїв вибору:

рівень фінансових витрат на придбання чи створення інно­вації;

рентабельність;

дієвість з точки зору досягнення мети організації;

рівень ризику та непередбачуваності наслідків від запрова­дження;

відповідність інновації системі цінностей та нормам пове­дінки, що склалися в організації;

складність освоєння інновації персоналом, тобто рівень підготовки персоналу до сприйняття змін;

можливість повернення до старої системи управління у випадку невдачі чи неуспіху.

На позитивність управлінських рішень щодо запровадження інновацій впливають такі фактори:

розмір організації;

величина резервних ресурсів (наявність спеціальних підроз­ділів для створення та апробації нововведень; досвід застосуван­ня управлінських інновацій у минулому; наявність вільних, пе­редбачуваних для цієї мети, фондів, коштів);

організаційна структура та організаційна культура (склад­ність, рівень централізації управління, розвиток коммунікацій, міжорганізаційна інтеграція, організаційний клімат та інше).

Загальну модель сприйняття управлінських інновацій (за ре­зультатами досліджень американських вчених) можна представи­ти наступним чином:

С = /(Л, О, К)

де С — сприйняття організації до нововведень;

Л — (личность) особистісно-психологічні характеристики членів організації;

О — організаційна структура, її характеристика;

К — комунікації, характеристика зовнішнього середовища та міжорганізаційних зв'язків.