Материал: Інноваційний менеджмент - Навчальний посібник (Михайлова Л.І.)


4. державне регулювання міжнародної інноваційної діяльності

 

Державне регулювання міжнародного співробітництва у сфері інновацій базується на загальних принципах взаємної ви­годи, недопущення дискримінації, еквівалентної технологічної залежності сторін.

Так само, як і в регулюванні внутрішнього інноваційного про­цесу, державне регулювання міжнародного інноваційного спів­робітництва включає прямі та непрямі методи впливу.

До методів прямого впливу відноситься:

державне ініціювання та фінансування двох та багатосто­ронніх міжнародних інноваційних програм та проектів, спільних підприємств, діяльність міжнародних дослідницьких організацій та технологічних центрів;

приведення юридичної бази країн, які співпрацюють у сфері інновацій до норм міжнародного права з метою створення необ­хідних умов, для укладання міжнародних договорів та угод з ме­тою участі у спільних проектах.

До методів непрямого впливу відносять:

податкові та кредитні пільги учасникам співробітництва;

митне регулювання;

експортно-імпортні квоти;

міжнародні патентно-ліцензійні угоди.

Основними інструментами державного регулювання міжнаро­дних зв'язків є:

вибір приоритетних напрямків співробітництва (космічна галу­зь, літакобудування, вугільна промисловість, тваринництво, м'ясна галузь);

кадрове забезпечення (фінансування підготовки кадрів);

підключення до світових систем науково-технічної інфор­мації;

входження в світовий технологічний простір через запрова­дження міжнародних стандартів і норм;

надання юридичних, посередницьких, консультаційних та ін­ших послуг (наприклад, організація безкоштовного телефонного кон­сультування з проблем ринкових аграрних реформ (майна, землі);

підтримка міжнародних контактів малого та середнього ін­новаційного бізнесу;

державне стимулювання закордонних інвестицій в іннова­ційну сферу та вітчизняних — за кордоном;

закордонне патентування за державні кошти;

залучення іноземних експертів до оцінки масштабних про­грам та проектів;

■          придбання закордонної науково-технічної літератури. Прикладом такого державного регулювання у країнах Західної

Європи є існування крупно масштабних цільових проектів «КО-ПЕРНІКУС», «ЕСПРІТ», програми «ТЕМПУС», «ТАСІС», які у значній мірі спрямовані також і на фінансування інноваційної ак­тивності приватного інноваційного підприємництва країн коли­шнього Радянського Союзу та країн Східної Європи.

Звичайно, державна політика в області міжнародної науково-технічної кооперації повинна диференціюватися відповідно до країн та регіонів світу. Україна спрямована на співпрацю як з Ро­сією, так і з країнами Східної Європи.

Доступ до світових інноваційних ресурсів та ринків іннова­ційної продукції полегшується за умови участі нашої країни у ро­боті міжнародних організацій інноваційного профілю: ЮНЕСКО, МАГАТЕ та інші.

Однак державне регулювання міжнародного співробітницт­ва у сфері інновацій повинно забезпечувати протекціонізм по відношенню до вітчизняних виробників інноваційної продук­ції. При здійсненні трансферу технологій необхідно врахову­вати фактори:

раціональне поєднання національних інтересів з зовнішньо­економічною стратегією на міжнародному ринку;

міграцію інтелектуального потенціалу;

захист вітчизняних інтересів при здійсненні міжнародних операцій;

формування національної безпеки та придбання нових дер-жав-союзників.

Таким чином, головною метою міжнародної науково-інно­ваційної політики держави є підвищення глобальної національної конкурентноздатності або підтримка високого рівня нації за ра­хунок застосування ефективних технологій, застосування переваг міжнародного розподілу праці та забезпечення позицій лідерства на світовому ринку за рахунок постійного підвищення кваліфіка­ції кадрів та вдосконалення механізмів управління інноваціями та змінами.

 

У чому полягає роль держави в розвитку науково технічного прогресу та інноваційної діяльності?

Дайте визначення державної інноваційної політики, розкрийте її сутність.

Назвіть основні принципи інноваційної політики й умови їх реалізації.

Розкрийте сутність форм і методів реалізації інно­ваційної політики.

На яких засадах формується інноваційна політика провідних країн: США, Японії, Франції'?

У чому складність і особливість формування інно­ваційної політики України?

Як, на ваш погляд, підвищити рівень економічної та неекономічної мотивації суб'єктів підприємництва до участі в інноваційних процесах?