Материал: Історія зарубежної літератури XX століття - Підручник (Давиденко Г. Й.)


1.1. навчальна програма курсу «історія зарубіжної літератури xx століття»

 

 

 

Зарубіжна література І пол. XX ст. (20—30-ті роки)

Вступ до літератури І пол. XX ст. «Занепад Європи» і шляхи його подолання. Модерністські концепції світу і людини, революційно-радикальні процеси в суспі­льному і культурному житті Європи. Загальна характеристика літературного розви­тку 20—30-х рр. освоєння літературою нових сфер дійсності, пошуки нових худож­ніх форм. Нові жанри: політичні, романи-памфлети, документальні, інтелектуаль­ний роман і драма, роман-міф. Особливості психологічного аналізу та історизму.

 

Авангардистські течії в літературі І пол. XX ст.: кубізм, дадаїзм, сюрреалізм

Поезії Г. Аполінера. Еволюція поетичного мислення від неоромантизму до «но-ем-розмов» і «віршів-малюнків» (зб. «Алкоголі», «Каліграми. Вірші Миру і війни»). Вплив естетики кубізму на пошуки нових поетичних форм. Поетичний дискурс Аполінера в контексті раннього авангардизму. Аполінер і сюрреалізм. Сюрреаліс­тична поетика А. Бретона, П. Елюара та літературні маніфести сюрреалізму. Харак­терні риси естетики сюрреалізму: «автоматичне письмо», звернення до підсвідомо­сті, алогізм, принцип асоціативних зв'язків.

Експресіонізм: витоки, філософські й естетичні засади, особливості поетики: масштабність символіки, умовність, особливості тональності. «Лівий» і «правий» експресіонізм. Творчість Ф. Кафки. Проблематика творчості, відбиття проблеми відчуження особистості, провини, безглуздості існування у новелах («Перевтілен­ня», «У виправній колонії», «Присуд»). Універсалізація і міфологізація світу. Рома­ністика Кафки як модель «руху до смерті» чи «руху до Закону». Філософський ро­ман «Процес», його проблематика. Модель людини і світу в романі «Замок», художні особливості прози Кафки. Творчість як «травестія іудейського міфа».

Література «потоку свідомості». Філософське підґрунтя, відмінність реалісти­чної літератури від психологізму. Творчість М. Пруста. Психологічна тема пам'яті в романі «У пошуках загубленого часу». Особливості психологічного аналізу: «по­тік свідомості» як метод воскресіння пам'яті. Прийом часової стереоскопії. Пруст і Бергсон. Відображення в романі соціальних і культурно-історичних проблем. Розу­міння мистецтва як способу віднайдення часу.

Д. ДЖОЙС як творець модерністського роману. Роман «Улліс», його художня природа, зв'язок з ранньою творчістю Джойса («Дублінці», «Портрет художника в юності»). Міфологізація дійсності в романі, роль гомерівського міфи — другий план, пов'язаний з образами «Одіссеї». Художнє новаторство в безпосередньому зображенні «потоку свідомості», що поєднує минуле й сучасне. Вплив З. Фройда.

Значення досвіду Джойса в розвитку роману. Психологічна школа в англійській лі­тературі (Д.Лоуренс), американський фрейдистський роман (Г. Міллер).

Своєрідність реалізму І пол. XX ст. Філософсько-моралістична проза А. де Сент-Екзюпері («Планета людей», «Маленький принц»). Роман-епопея у тво­рчості Р. Ролаїїа («Жан-Крістоф»), Т. Драйзера («Американська трагедія»).

Модернізація історії в романі Л. Фейхтвангера («Єврей Зюс»): проекція юдейсь­кого міфу. Інтелектуальний виховний роман Т. Манна («Чарівна гора»): формуван­ня особистості і перспективи розвитку європейської культури. Роман-міф Т. Манна «Йосип і його брати»: гуманізація міфу і його переосмислення, філософський куль­турологічний роман Т. Манна «Доктор Фаустус»: проблема культури, мистецтва, естетичного антигуманізму. Доля цивілізації і мистецтва у романі Г. Гессе «Гра в бісер»: ствердження духовного начала на час руйнації цінностей і культури.

Тема «втраченого покоління» в соціально-психологічному романі Е. М. Ремарка («На західному фронті без змін») та Е. Хемінгуея («Прощавай, зброє!»): протест проти війни, концепція кохання, філософія морального стоїцизму, непереборність «військового синдрому». Повість-притча Хемінгуея «Старий і море»: універсаль­ний характер задуму, символіка, біблійний підтекст, стилістична своєрідність, тех­ніка «айсберга».

Роман-антиутопія (Г. Уеллс, А. Платонов, О. Хакслі, Дж. Оруел): трансформації жанру в літературі XX ст. від переоцінки концепцій утопічної думки до засудження тоталітаризму.

Модерністська епопея В. Фолкнера. Відбиття американського міфу. Вплив пів­денної традиції. Проблематика і художня своєрідність роману «Галас і шаленство» (поліфонізм, психологізм, оповідна манера, композиція, концепція часу). Соціаль­но-конкретне, національне і вічне в образі Йокнапатофи. Проблема «сноупсизму» в трилогії «Село», «Місто», «Особняк».

Модерністська поезія 1 пол. XX ст.

Відбиття філософської та естетичної позиції Р. М. Рільке у зб. «Часослов», «Нові поезії», «Сонети до Орфея». Жанрові форми поезій: молитви, заклинання, роздуми, «вірші-предмети». Ідея суцільного взаємозв'язку, цілісності світу. Поняття «Душа світу» як основа філософсько-етичної позиції Рільке. Письменник і російська поезія XX ст.

Модерний образ світу в поезіях Т. С. Еліота (зб. «Пруфрок та інші спостережен­ня», поеми «Безплідна земля», «Порожні люди»). Втрата людством духовних орієн­тирів, апокаліптичне бачення цивілізації. Завершення філософських і художніх по­шуків у «Чотирьох квартетах». Євангельське трактування істини, своєрідність бачення культури.

Федеріко Гарсіа Лорка, зв'язок його творчості з модерними піснями і народною поетичною традицією. «Циганські романсеро» та «Поема про канте хондо»: тради­ційна міфологія і сучасний міф, жанри народного мистецтва, їх творча переробка. Трансформація сюрреалістичних елементів у поезіях Лорки. Своєрідність романти­зму письменник.

 

3. Сучасна зарубіжна література (40—90-ті роки)

Література Франції. Війна і французька література післявоєнного десятиліття. Причини актуалізації філософії екзистенціалізму і її вплив на французьку літера­туру. Екзистенціальні концепції у творах Жана Поля Сартра. Витоки філософії Са­ртра, вплив німецької феноменології та екзистенціалізму. Інтенційність як понов­лення прав реальності у праці «Буття і Ніщо». Роман «Нудота» — стан негативно вільної людини у позбавленому сенсу світі ворожих речей. Усвідомлення відпові­дальності за свободу у зб. оповідань «Мур». Концепція ангажованого екзистенціа­лізму в праці «Екзистенціалізм — це гуманізм» та його втілення у драматургії Сар­тра («Мухи», «Альтонські відлюдники»). Мистецька концепція Сартра в авто­біографічній прозі «Слова».

А. Камю. Еволюція екзистенційної концепції. Песимістична філософія життя в «Міфі про Сізіфа». Екзистенціальний аспект проблематики повісті «Сторонній». Роман-притча «Чума», проблема вибору і гуманістичне вирішення її, тема пересто­роги. Апологія індивідуалістичного бунтарства в публіцистиці письменника («Бун­тівна людина»).

«Новий роман» 40—60-х рр. Основні тенденції в розвитку «нового роману»: лінія «тропізмів» (Наталі Саррот), лінія «предметизму» (А. Роб-Грійє), лінія «міфо-логізму» (М. Бютор). Художня своєрідність романів Н. Саррот «Золоті плоди» і Бютора «Зміна». «Театр абсурду» і його естетичні та філософські засади. Пробле­матика і художня своєрідність п'єс Е. Юнеску «Голомоза співачка» і «Носороги» та трагікомедії С. Беккета «Чекаючи на Годо».

Естетика реалістичного роману. Робер Мерль. Документально-психологічна основа роману «Смерть — моя професія». Тема війни в романі. Антивоєнний пафос роману «Малевіль». Проблема людської єдності в романі. Ерве Базен. Художній аналіз сімейної проблематики в романах Базена і його публіцистиці («Анатомія розлучення», «У що вірю»). Проблеми сучасної молодої людини у прозі Франсуази Саган («Трохи сонця в холодній воді», «Здрастуй, сум!»).

Розвиток роману в 70—80-х роках (повернення до історії, характеру, обмеже­ність образів, універсалізм задуму). Паскаль Лене і художня природа його роману «Мережниця». Найновіші тенденції розвитку прози (Жан-Лу Трассор) і впливи екс­периментів «нового роману». «Антироман» і «антидрама» як остання хвиля класи­чного модернізму.

Італійська література. Поняття «постмодернізм»: його інтерпретації як епохи, методу, прийому. Широке застосування постмодерністських прийомів у пошуках універсальної художньої мови. Своєрідність постмодернізму У. Еко, що засвоює традиційний культурний досвід з метою створення сучасного художнього синтезу. Еко про постмодернізм. «Ім'я троянди» — естетична декларація у деструкції норм класичної поетики. Жанрова природа твору: пародія на історичний роман, жанр «інтелектуального» детективу, мемуари, роман жахів. Мотив лабіринту як відтво­рення процесу пізнання та протиставлення діаметрально протилежних світоглядних концепцій щодо знання як знаряддя зберігання та пошуку істини. Інтертекстуаль-ність як засіб створення узагальненої картини світу. Постмодерна стилістика твору. Історія традицій європейської свідомості в романі «Маятник Фуко». Зіставлення іс­торичних епох і традицій мислення. Культурологічне тлумачення реалій ХХ ст. Ідеї окультизму в романі. Проблеми комунікації.

Німецька література. Друга світова війна і культурно-історичний розвиток післявоєнної Німеччини. Дві країни, дві літератури. Війна в літературі Східної Німеччини (М. Шульц «Ми не порох на вітрі», Д. Нолль «Пригода Вернера Хо-льта») та молодіжна проблематика (У. Пленцдорф «Нові страждання юного В.»). Війна в літературі ФРН («покоління тих, що повернулись» — З. Борхерт «За дверима»).

Генріх Белль. Осмислення історичного досвіду війни в ранніх оповіданнях письменника і в романі «Де ти був, Адаме?» Романи і повісті Г. Белля про післяво­єнну Німеччину («Дім без господаря», «Більярд о пів на десяту»). Заглиблений психологізм у творах письменника, поєднання минулого і сучасного в свідомості героїв, широке використання «внутрішніх монологів» і «потоку свідомості», скон­денсованість художнього часу і його історичне осмислення в творах Г. Белля. Про­блематика і художня своєрідність роману «Груповий портрет з жінкою».

Швейцарська німецькомовна література. Проблеми відповідальності людини і ролі культури у трагікомедіях Ф. Дюрренматта «Фізики», «Візит старої дами». Парадоксальний сюжет як модель абсурдності світу. Проблема обличчя і маски су­часної людини. Особливості поетики: елементи детективу, бурлеску, фарсу, антите­зи, схематичність образів. Проблема моральної відповідальності у романі М. Фріша «Homo Фабер». Ідея пошуку власної ідентичності у невідповідності видимого і су­щого, протистоянні логіки і пристрасті. Мотив сліпоти і його семантика. Особливо­сті поетики твору.

Постмодерний роман П. Зюскінда «Запахи». Доля мистецтва у романі. Руйнація модерної ідеї маргінальності особистості та надприродної сутності мистецтва. Синтез жанрів та їх негативні віддзеркалення. Інтертекстуальний план роману: пародіювання світоглядних систем та літературних попередників. Риси постмодерної поетики.

Англійська література. Особливості розвитку післявоєнної Англії. Розчаруван­ня в реформах лейбористів і ріст критичних настроїв.

Рух «сердитих молодих людей» в 50-ті роки. Пафос критицизму і обмеженість бун­ту «сердитої молоді». «Озирнись у гніві» Д. Осборна — програмний твір «сердитих молодих людей». Рух тінейджерів в літературі Англії (С. Чаплін «День Сардини»).

Філософсько-інтелектуальна література Англії. Філософський роман екзис-тенціалістської орієнтації. Проблематика і художня своєрідність романів А. Мердок «Чорний принц» та «Сон Бруно». Психологічна дефективність, сконцентрованість на внутрішньому світі героїв. Екзистенціальне підґрунтя та елементи фрейдизму у творчості Мердок.

Своєрідне англійське поєднання традиційного і новаторського, реалістичного і модерного у творчості Дж. Фаулза. Естетичні концепції Фаулза у новелі «Башта з чорного дерева»: критичне ставлення до модернізму, прагнення до мистецтва. Ро­ман «Жінка французького лейтенанта» і естетика інтертекстуальності. Використан­ня прийомів сучасного модернізму в структурі класичного «вікторианського» ро­ману. «Відкрита» форма оповіді, що допускає варіативність художнього рішення конфлікту особистості і суспільства.

Антиутопія та антиколоніальний роман в літературі Англії (Дж. Оруелл, Г. Грін, В. Голдінг). Романи У. Голдінга. Тема агресивного начала в людській при­роді («Володар мух»). Проблема співвідношення добра і зла («Шпиль»).

Грем Грін. Протиріччя між його релігійно-католицькими переконаннями і об'єктивно нерелігійним засудженням буржуазної дійсності. Тема тривоги за лю­дину, тема злочину і кари в романах письменника. Своєрідність «географізму» ро­манів Г. Гріна. Засудження колоніалізму в романі «Тихий американець». Християн­ство і комунізм в романі «Монсеньйор Кіхот». Проблема вибору і пошуку сенсу буття в романі «Вечір у Венеції, або вечеря з бомбою».

Література США. США після другої світової війни. «Холодна» війна і «гоніння за відьмами» як вияви агресивності зовнішньої і внутрішньої політики США. Ма­сова література США.

Доля реалізму в літературі США після 1945 року. Суспільно-політична пробле­матика у післявоєнному романі (проблема політичної корупції, демагогії і кар'є­ризму в романі P. 11. Уоррена «Вся королівська рать»).

 

Нон-конформізм в американській літературі середини XX століття. Позиція нонконформізму в романі Дж. Стейнбека «Зима незгоди нашої».

Молодіжні рухи 50—60-х років. Бітники та їх світ у романі Д. Селінджера «Над прірвою в житі». Тема опору героя обивательському конформізму і бездуховному існуванню середнього класу. Молодіжна субкультура 60-х рр. і її впливи на літера­туру.

Джон Апдайк. Роман «Кентавр» як вираження морально-етичної позиції пись­менника.: реалістична умовність у використанні автором античної міфології як дру­гого сюжетного плану. Проблема зіткнення гуманістичних духовних запитів оди­нокого інтелігента з сатирично змальованим обивательським середовищем. Меш­канці Олімпу як персоніфікації окремих рис американської національної свідомос­ті. Тема смерті і безсмертя. Образ Пітера як символ наслідування гуманістичних ідей. Повість «Ферма» і критика основ американського життя в романі. Проблеми сім'ї в романі «Давай одружимось».

Американська драматургія і театр після II світової війни (Г. Уїльямс «Трам­вай «Бажання», А. Міллер «Смерть комівояжера»).

Негритянська література в США і особливості висвітлення расового конфлікту (Д. Болдуїн «Якби Бійл-стріт могла заговорити»).

Американська література чорного гумору. Проблема свободи особистості, лю­дина та система у романі К. КІЗІ «Політ над гніздом зозулі». Антифашистський па­фос та гротескно-сатиричне зображення цивілізації у романі-антиутопії К. Вон­негута «Бійня № 5, або Хрестовий похід дітей».

Пошуки нової духовності в романах Р. Баха («Чайка на ймення Джонатан Лівін-гстон»).

Література Ізраїлю та Діаспори. Іврит література. Функції, особливості, часові й просторові координати існування. Провідні представники сучасної іврит літера­тури. Відродження духовної традиції єврейства у творчості Шмуеля Иосефа Агно-на. Прах Землі Ізраїлю як головний герой оповідань. Есхатологічний сіонізм Агно-на у романі «В серцевині морів». Месіанізм і вирішення протиріч між юдаїзмом та християнством. Біблійна модель історії та мова. Твори письменника як «останній згорток Тори».

Єврейська самобутність і засвоєння здобутків світової культури у творчості Іса-ака Башевіса-Зінгера. Доля єврейства Східної Європи в оповіданнях письменника та романі «Шоша». Башевіс-Зінгер як письменник Діаспори: втрата зв'язків сучас­ного єврейства з духовною традицією народу. Перегляд ставлення до духовної і культурної спадщини єврейства у християнському світі сьогодення.

Література Японії. Культурно-історична своєрідність Японії. Релігійно-філософська основа та риси національної естетики. Японська література XX ст. — між Сходом і Заходом.

Література Японії. Культурно-історична своєрідність Японії. Релігійно-філософська основа та риси національної естетики. Японська література XX ст. — між Сходом і Заходом.

Реформування японської класичної танки в поезіях Ісікави Такубоку. Вплив нової течії сінтайсі на формування поглядів та поетичний стиль. Збірки «Жменя пі­ску», «Сумна забавка» — вершина творчості поета. Художні особливості танки: строфічна будова, тематика, образність, мова. Сповідальність як основна риса по­езій Такубоку.

Співіснування традиційної та прозахідної тенденцій у сучасній японській прозі. Національна традиція у творчості Ясунарі Кавабати. Краса як ідеальна сут­ність світу, естетика «ніхон-но бі» в повісті «Країна снігу». Мистецтво життя як «тядо» в повісті «Тисячокрилий журавель»: роль традиції, природи, краси у долі людини. Головна тема повісті сум за прекрасним, що об'єднує людей. Місце і зна­чення в повісті зображення традиційного ритуалу. Поетика повісті у наслідуванні класичної японської прози: особливості фабули, композиції, системи образів, сим-воліки(кольору, речей, квітів), стилю.

Синтез національних та західноєвропейських традицій у творчості Кобо Абе. Суголосність проблематики та вибраного жанру з літературою екзистенціалізму. Відступ від канонів японської естетики та суспільної поведінки в романі «Жінка у пісках»: нетрадиційне сприйняття природи, краси, суспільства, свободи, жінки. Особливості поетики роману як порушення нормативності національної японської прози на рівні символіки, сюжету, стилю.

Подолання національної традиції у творчості Юкіо Місіми. Формування есте­тичної концепції та життєтворчого міфа Місіми. Вплив західної культурної тра­диції на естетику письменника. Роман «Золотий Храм» як естетичний маніфест Місіми. Аналіз природи Прекрасного та її впливу на особистість. Золотий Храм як символ і зосередження краси Всесвіту. Потяг до знищення Прекрасного заради досягнення реальності життя. Метафоричність прози. Еротика і Смерть у новелі «Патріотизм».

Література Латинської Америки. Специфіка латиноамериканського типу ху­дожньої свідомості. Передумови розвитку та культурно-історична своєрідність лі­тератур країн Латинської Америки. Поєднання індіанської, європейської і африкан­ської художньої традиції в літературах цих країн.

Поетичні досягнення (Г. Містраль і П. Неруда). Латиноамериканський роман і його художня природа (міфологічний роман, роман «магічного» реалізму, ро­ман бароко).

Габріель Г. Маркес. Філософсько-естетичні погляди письменника. Зображення історії і майбутнього латиноамериканської цивілізації в романі «Сто років самотно­сті». Національна міфологема самотності. Макондо як земля обітована. Проблема зміни поколінь і цивілізацій, історичного і міфологічного часу. Філософія історії у творі. Особливості поетики роману: композиція, система образів, міфологічні та бі­блійні алюзії, карнавальне начало.

Роман А. Карпентьєра «Концерт бароко». Аналіз основних віх світової історії через музичне мистецтво. Самобутні риси романного мистецтва письменника: змі­щення і конденсація історичного часу, пластична виразність, символіко-метафо-ричний ряд, роль культурно-історичних ремінісценцій.

Природа письменницького обдарування Хорхе Луїса Борхеса. Концепція філо­софії та історії культури у творчості письменника. Проблема духовного пошуку в поєднанні філософії, теології, літератури. Синтетичний жанр новели-есе у зб. «Ви­мисли», «Алеф», «Сад розбіжних стежинок». Культурологічний характер пробле­матики новел. Особливості творчої манери як відбиття філософії луни в культурі: принцип варіативності асоціацій, метафор, парабол; інтертекстуальність прози; проблема автора.

Література країн Центральної та Східної Європи. Історична картина розвитку Центральної Європи після другої світової війни. Література в умовах «реального со­ціалізму». Значение культури у вираженні пафосу перетворення суспільства. Впливи естетики соціалістичного реалізму. Розвиток демократичних традицій слов'янських літератур. Тема Опору і тема колективної праці в літературі Східної Європи. Польсь­кий роман про соціальні проблеми відродження країни (В. Мах «Агнешка, дочка Ко­лумба», Ю. Ковалець «Перепливеш ріку», Т. Новак «Дияволи»). Розробка філософсь­кої і етичної проблематики в романах П. Вежинова «Бар'єр» і «Терези». Тиск офіцій­ної ідеології, догматизація естетичних принципів, перетворення літератури на засіб пропаганди. Література в еміграції. Філософський та психоаналітичний вимір кохан­ня у романі М. Кундери «Нестерпна легкість буття».

Східна версія літератури постмодернізму. «Хазарський словник» М. Павича як роман-лабіринт. Гіпертекстуальність побудови роману, візуалізація паралельних документів і прочитання за принципом гіперпосилання. Відбиття гіперболічності Всесвіту у взаємній вмонтованості часових і просторових вимірів. Гра з текстовими структурами: маніпуляція системами цінностей і неперервність культурного досві­ду. Міф про Адама у проекції світових релігій — сюжетний стрижень реконструйо­ваного тексту. Хозарська історія як метафора долі світової культури. «Чапаєв і Пус­тота» В. Пелевіна як культовий твір російського постмодерну.

 

Рекомендована література. Художні твори

1. ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА кін. XIX — поч. XX ст. Франція

Е. Золя. Жерміналь. Пастка А. Франс. Острів пінгвінів. Таїс

Мопассан. Життя. Любий друг. Новели (Пампушка та ін.)

Бельгія

Метерлінк. Синій птах. Непрошена. Там, усередині. Сліпі

Норвегія

Ібсен. Ляльковий дім. Дика качка. Будівельник Сольнес Х. Гамсун. Пан

Англія

Уайльд. Портрет Доріана Грея. Тюремна сповідь Кіплінг. Мауглі

Конан-Дойль. Оповідання: Пістрява стрічка. Спілка рудих та інші Гарді. Тесс із роду д'Ербервілів Ґолсуорсі. Власник (Сага про Форсайтів)

США

Твен. Пригоди Тома Сойєра та гумористичні оповідання Лондон. Мартін Іден. Біле ікло. Любов до життя

О' Генрі. Вождь червоношкірих. Жертви кохання. Дари волхвів. Останній листок. Па­лаючий світильник

Німеччина

Т. Манн. Новели: Смерть у Венеції. Тоніо Крегер. Маріо і чарівник та інші

Польща

Сенкевич. Куди йдеш?

 

2. ЛІТЕРАТУРА І пол. XX ст. (20—30-ті роки) Франція

М. Пруст. На Сванову сторону Екзюпері. Маленький принц

Австрія

Р. М. Рільке. Поезії

Ф. Кафка. Замок Новели: Перетворення. У виправній колонії Вирок

Німеччина

Л. Фейхтввангер. Єврей Зюсс Б. Брехт. Матінка Кураж та її діти Г. Манн. Доктор Фауст Ремарк. Три товариші

США

Хемінгуей. Прощавай, зброє! Фолкнер. Галас і шаленство Т. Драйзер. Американська трагедія Ю. О'Ніл. Кохання під берестами Ф. С. Фіцджеральд. Великий Гетсбі Г. Міллер. Тропік Рака

Англія

Т. С. Еліот. Поезії

Д. Лоуренс. Коханець леді Чатерлей

Б. Шоу. Пігмаліон. Дім, де розбиваються серця.

Дж. Джойс. Улісс.

Хакслі. Дивний новий світ

Іспанія

Ф. Г. Лорка. Поезії.

Росія

М. Булгаков. Майстер і Маргарита А. Платонов. Котлован

3. СУЧАСНА ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА (40—90-ті роки) Франція

А. Камю. Чума.

Ж.-П. Сартр. Нудота

Е. Іонеско. Носороги

Р. Мерль. Смерть — моє ремесло

Е. Базен. Анатомія одного розлучення

Ф. Саган. Трохи сонця в холодній воді

Англія та Ірландія

С. Беккет. Чекаючи на Годо

Г. Грін. Комедіанти, Монсеньйор Кіхот

Д. Орруел. Скотоферма

С. Чаплін. День сардини

В. Голдінг. Володар мух, Шпиль

Д. Фулз. Подруга французького лейтенанта

Мердок. Чорний принц, Сон Бруно

Німеччина та Швейцарія

Б. Белль. Більярд о пів на десяту

Д. Нолль. Пригоди Вернера Хольта

У. Пленцдорф. Нові страждання юного В.

М. Фріш. Homo Фабер

Ф. Дюрренматт. Візит старої дами

П. Зюскінд. Запахи

Італія

У. Еко. Ім'я троянди

Ізраїль та Діаспора

Ш.-Й. Агнон. В серцевині морів І.-Б. Зінгер. Шоша

США

Е. Хемінгуей. Старий і море

Фолкнер. Село, Місто, Особняк Л. Селінджер. Ловець у житі

К. Воннегут. Бійня № 5

Дж. Стейнбек. Зима незгоди нашої

Д. Апдайк. Кентавр

Белоу. Герцог

К. Кізі. Політ над гніздом зозулі

Р. Бах. Чайка на ймення Джонатан Лівінгстон

Латинська Америка

Г. Г. Маркес. Сто років самотності

Карпентьєр. Концерт бароко Х. Л. Борхес. Новели

Японія

Я. Кавабата. Тисячокрилий журавель К. Абе. Жінка в пісках Ю. Місіма. Золотий храм

Центральна і Східна Європа

Т. Новак. Дияволи

П. Вежинов. Бар'єр

М. Кундера. Нестерпна легкість буття

М. Павич. Хазарський словник

Пелевін. Чапаєв і Пустота

ПІДРУЧНИКИ ТА ПОСІБНИКИ

Английская литература 1945—1980. — М, 1987.

Андреев В. Л. История болгарской литературы. — М., 1978.

Андреев Л. Г. Сюрреализм. — М., 1972.

Андреев Л. Г. Зарубежная литература XX века. — М., 1996.

Андреев Л. Г и др. История французской литературы. — М., 1987.

Андреев Л. Г. Современная литература Франции. 60-е годы. — М., 1977.

Аникин Г. В., Михальская П. П. История английской литературы. — М., 1975.

 

Венгеров Л. М. Зарубіжна література 1871—1973. — К., 1974.

Венгеров Л. М. Зарубіжна література. Загальні огляди. 1871—1970. — К., 1971.

 

Великовский С. В поисках утраченного смысла. — М., 1979.

Великовский С. Грани «несчастного сознания». — М., 1973.

Гребенникова Н. С. Зарубежная литература. XX век: Учеб. пос. — М., 1999.

Горский И. К. Польский исторический роман. — М., 1963.

Денисова Т. Н. Роман і романісти США XX століття. — К., 1990.

Евнина Е. М. Западноевропейский реализм на рубеже ХІХ—ХХ веков. — М., 1967.

Зарубежная литература к. XIX — н. XX вв. / Толмачева В. М. — М., 2003.

Зарубежная литература XX века. Учеб. — М., 2000.

 

Зарубежная литература XX в. / Андреев Л. Г. — М., 2003.

Засурский Я. Н. Американская литература XX века. — М., 1984.

Засурский Я. Н. История американской литературы: В 2-х т. — М., 1971.

Затонский Д. В. Искусство романа и XX век. — М., 1973.

Затонский Д. В. Австрийская литература в XX столетии. — М., 1985.

 

Затонский Д. В. Модернизм и постмодернизм. Мысли об извечном коловращении изящных и неизящных искусств. — X., 2000.

Зонина Л. Тропы времени. Заметки об исканиях французских романистов (60— 70-е гг.). — М.,1984. Ивашева В. В. Литература Великобритании XX века. — М., 1984.

 

Ильин И. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. — М., 1996.

Ильин И. Постмодернизм. От истоков до наших дней. — М., 1998.

История американской литературы. Под ред. Н. И. Самохвалова. В 2-х ч. — М., 1971.

История западноевропейского театра. — М., 1974.

История зарубежной литературы к. XIX — нач. XX в. / Под ред. Л. Г. Андреева. — М., 1978.

История зарубежной литературы XX века. Под ред. Л. Г. Андреева. 2-е изд. — М., 1980.

 

История зарубежной литературы XX в. Под ред. В. Н. Богословского, З. Г. Гра­жданской. — 4-е изд. — М., 1989, 1990.

История зарубежной литературы к. XIX — нач. XX ст. — Курс лекций под ред. проф. М. Е. Елизаровой и проф. И. П. Михальской. — М., 1970.

 

История зарубежной литературы. 1945—1980. Под ред. Л. Г. Андреева. — М., 1980, 1989.

История зарубежной литературы XX в. / Михайлова Л. Г., Засурского Я. Н. — М., 2003.

История литератур Восточной Европы после второй мировой войны. — М., 1995.

История немецкой литературы: В 3-х т. — М., 1986. — Т. 2.

История польской литературы: В 2-х т. — М., 1963.

История французской литературы. — М., 1979.

 

Історія американської літератури XX ст. / Денисової Т. Н. — К., 2002; Вікно у світ. — 1999. — № 5.

Ковалева Т. В. и др. История зарубежной литературы второй половины XIX — начала XX веков. — Мн., 1997.

 

Кузнецова Р. Р. История чешской литературы. — М., 1987.

Кутейщикова В. и др. Новый латиноамериканский роман. 50—60-е гг. — М, 1979.

Литература Англии. XX век / Под ред. К. Шаховой. — К., 1987.

Мамонтов С. П. Иноязычная литература стран Латинской Америки. XX в. — М., 1983.

45.       Мережинская А. Ю. Художественная парадигма переходной культурной эпохи (Рус- ская проза XX века). — К., 2001.

Мулярчик А. Современный реалистический роман США. — М., 1988.

Наркирьер Ф. С. Французский роман наших дней. — М. 1980.

Неустроев В. П. Литература скандинавских стран: 1870—1970. — М., 1980.

Современный роман. Опыт исследования. — М., 1990.

Уваров Ю. Г. Современный французский роман. 60—80-е гг. — М., 1985.

Урнов М. В. На рубеже веков: очерки английской литературы. — М., 1970.

Филюшкина С. Н. Современный английский роман. — Воронеж. 1988.

53.       Шахова К. О. Нариси творчості зарубіжних письменників-реалістів ХІХ—ХХ ст. — К., 1975.