Материал: Історія зарубежної літератури XX століття - Підручник (Давиденко Г. Й.)


2. основні риси, тематика та проблематика роману-антиутопії

Антиутопія — це антижанр, особливий вид літературного жанру, або, як його іноді називають, «пародійний жанр». Він характеризувався, як і всі жанри даного дослідження:

відповідністю його зразків певній традиції;

набором конвенціональних способів і інтерпретацій.

Якщо до утопії зверталися у порівняно мирний, передкризовий час в очікуванні майбутнього, то антиутопії писали в складний період невдач. Антиутопічний ро­ман — це роман, у якому розкрито абсурдність і безглуздість нового порядку.

Роман-антиутопія показав неспроможність ідей утопістів. Не можна побудувати ідеальне суспільство, де було б щастя для всіх.

Ознаки антиутопії:

змалювання певного суспільства або держави, їх політичної структури;

зображення дії в далекому майбутньому (передбачається майбутнє);

у поданий світ із середини, через бачення його окремими мешканцями, що відчувають на собі його закони і представлені в якості ближніх;

показ негативних явищ у житті соціалістичного суспільства, класової моралі, нівелювання особистості;

ведення розповіді від імені героїв, у формі щоденника, нотаток;

відсутність опису домашнього житла і родини, як місця, де панують свої принципи і духовна атмосфера;

мешканцям антиутопічних міст притаманні такі риси, як раціоналізм і запрог­рамованість.

Якщо взяти за основу класифікації своєрідність фантастики, яка стала основним засобом, заперечуючим утопічну мрію, абсурдну дійсність і домінанту поетики ан-тиутопії, то можна умовно виділити такі різновиди жанру:

соціально-фантастична антиутопія (Є. Замятін «Ми», М. Булгаков «Майстер і Маргарита», А. Платонов «Котлован»);

науково-фантастична антиутопія (М. Булгаков «Рокові яйця»);

антиутопія-алегорія (М. Булгаков «Собаче серце», Ф. Іскандер «Кролики і удави»);

історико-фантастична антиутопія (В. Аксьонов «Острів Крим», А. Гладілін «Репетиція в п' ятницю»);

антиутопія-пародія (В. Войнович «Москва 2042», Лао Ше «Нотатки про коша-че місто»);

роман-попередження (П. Буль «Планета Мавп», Г. Уеллс «Війна в повітрі»).

Таким чином, утопія і антиутопія мають спільні риси і риси, які відрізняють їх одна від одної. Зокрема, такі риси відмінності:

 

Утопія

Антиутопія

Ґрунтується на міфах

Розвінчує різноманітні міфи різного роду. Зіткнення міфу та ан-тиміфу, або міфу і реальності — основа антиутопії

Конфлікт гарного і прекрасного

Конфлікт людини і держави. Головна проблема — духовна де­градація людини в умовах насильства

Утопія — особливий різновид фантастичної літератури (але особливого роду пов'язаного з прогнозуванням суспільства)

Антиутопія — не є різновидом фантастики, хоча й використовує її елементи. Фантастика в антиутопії має 2 функції: розкрити соціальний абсурд і дати художній прогноз суспільству. Анти-утопія завжди пов' язана з реальними процесами, які читач по­винен впізнати

Зовнішнє зображення суспільс­тва («світ усіх»)

Зображення суспільства «із середини» очима людини, котра пе­реживає конфлікт з державою

Позитивна модель суспільної системи

Негативна модель суспільної системи