Материал: Історія зарубежної літератури XX століття - Підручник (Давиденко Г. Й.)


4.1. додаткові навчальні матеріали

 

 

СХЕМА 1

 

символи ТВОРЧОСТІ ТА ТВОРЧОГО СТАНОВЛЕННЯ АНТУАНА ДЕ СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ СИМВОЛИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ

 

Капелюх і сірникові ко­робки

Самотність, невизначе­ність у житті; відчуже­ність

1917 р. Переїзд до готелю... Глянувши на капелюх і пальто я відчув себе безпритульним ... Цілий день ви­тратив на придбання сірників, цигарок і марок... (Па­риж)

Літак

Професії, романтичного потягу до незнаного, не­відомого; волелюбного характеру

Доброволець в авіаційному полку, льотчик у поштовій компанії «Аеросталь», польоти до Південної Америки

Усмішка

Людської прихильності

Він приваблював людей посмішкою, щирістю ніжним серцем.

«Я люблю, коли можу дати більше, ніж сам отримую... Я люблю витягти з людини посмішку»

Зірка

Божого й людського призначення

Він шукав свою зірку — в польоті та в літературі. «Помирають лише за те, заради чого треба жити»

Філіжанка з кавою

Творчого натхнення

Любив писати свої твори у кафе, кав'ярнях, рестора­нах, коли навколо були люди

Глобус із пра­порцями

Відданості дружбі, яка може з'єднати розірва­ний ланцюг духовних стосунків між людьми

Хотів купити великий глобус і позначити місця прапор­цями, де він зустрів друзів

Символи творчості

 

Замок

—        дім;

—        сімейні традиції

Лис

— філософська муд­рість

Телефон і велосипед з крилами

—        пошук;

—        прагнення зробити нове і піднестися вгору

Троянда

— пробудження прекрасно­го в людських серцях

Народився в Ліоні в сім'ї графа ... Мате­рі: «Ви нахилялися над нашими ліжеч­ками, в яких ми від­правлялися назустріч наступному дню, і щоб мандрівка була спокійною, щоб нічо­го не турбувало наші сни, ви розпрямляли хвилі, складки й тіні на наших ковдрах»

«Згодом з далеких мандрівок він приво­див різних тварин: з Південної Амери­ки — тюленя й пуму, з Африки — леве-ня...з пустелі він приручив газелей й лисиць»

Любив конструювати. У 6 ро­ків один раз їхав на паровозі, він із пам'яті намалював схе­му локомотива. Будучи дорос­лим, навчив 3-річного хлопчи­ка пускати мильні бульбашки. Але вони скоро полопались і хлопчик плакав. Потім Екзю-пері додав до мильної піни краплю гліцерину — і буль­башки відскакували від стіни, як м'ячі. Цим витвором Екзю-пері дуже пишався

«Я був народжений, щоб стати садівником.» Його дружина Консуело «приру­чила». Екзюпері своєю кра­сою, гордістю і безпорадні­стю; найпрекрасніше, що може подарувати кохана, — це потребу в тобі, у твоєму захисті, це слова «Ти мені потрібен»

 

СХЕМА 2

А. ДЕ СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ «МАЛЕНЬКИЙ ПРИНЦ»

 

Присвята

(другові Леону Верту. Спочатку адресує її Верту як дорослому, а потім — дитині, оскільки саме дитина розуміє справжню суть речей, бачить світ таким, яким він є насправді)

 

Жанр

 

філософська казка-притча

 

фантастика

розподіл героїв на позитивних і нега­тивних

фантастична мандрівка героя

як композиційний прийом умовність часу і простору, повчальний характер дидактичний зміст філософічність

 

використання алегорії та символіки

 

V

Ідейно-тематичний аналіз

 

Тема

Проблематика

Ідея

 

Зображення чарівної мандрівки Возвеличення духовності, засу- проблеми честолюбства, пияцт-героя у пошуках сенсу буття        дження негативних вад суспіль-   ва, влади, ділової людини, поства     чуття відповідальності, черствості душі, марності людського існування

 

СХЕМА 3

Ф. Кафка «Перевтілення»

І

Грегор Замза

 

До перевтілення

Після перевтілення

Відмова від особистого щастя

«Я повинен, що б там не сталося, залишити по­стіль...»

Мрія сестри стала його мрією

«Пане управляючий! Пожалійте моїх рідних»

Приниження на службі, робота без задоволення

«...Він повинен своїм терпінням і тактом поле­гшити страждання родини»

Жаліє матір, хвору на астму, переживає за бать­ка, в якого немає роботи

«...розумів, що сестрі не легко бачити його, то­му заховався під простирадло...»

Радіє з того, що в родині достаток, що він може бути корисним

«... мріяв про те, щоб сестра залишилась із ним у кімнаті, і він би тоді розказав їй, як хотів вла­штувати її в консерваторію»

Бажання мати улюблену справу, бути людиною із власною гідністю

Будучи комахою, зберіг людську гідність і по­чуття

 

Висновок

 

Ф. Кафка показав, що реальний світ, який здається людям цілком нормальним, насправді жорстокий і жахливий. У ньому нікому немає ніякого діла до «маленької людини». Вона замкнена у колі своїх проблем, і лише смерть може звільнити її від духовної в'язниці.

РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ДРАМАТУРГІЇ

 

Генрік Іб-

сен — заснов­ник нової євро­пейської драми

(Норвегія)

«Ляльковий    дім» — соціально-психологічна драма

—        реалістичне зображення образів та ситуацій;

—        всебічний характер символіки;

—        віра у неповторність кожного «я»;

—        напружена боротьба особистості за право на влас­ний вибір та унікальний духовний світ;

—        показ шляху оновлення особистості, проблема мо­рального максималізму;

—        незавершений відкритий фінал, розв'язка давно назрілих проблем та конфліктів і розплата героя за минуле

Моріс Метер-лінк — засно­вник символі­стського театру, творець «драми-бесіди душ»

(Франція)

«Синій птах» — ліри­чна феєрія про вищі цінності людського буття

—        герой — людина в очікуванні невідомого;

—        створення особливого жанру казки — символістсь­кої драми;

—        природність символіки через її зв'язок із фольклор­ною та романтичною образністю;

—        проблема людських можливостей пізнання царини Невідомого, справжніх і штучних цінностей життя;

—        незвичність жанру, використання алегорії, метафор, символіки для висвітлення філософії людського буття, його сенсу, місця людини у світі

Бернард

Шоу — тво­рець соціально-аналітичної «драми-дискусії»

(Англія)

«Пігмаліон» — зразок «драми-дискусії»

—        створення образів героїв як носіїв певних ідей;

—        показ сутності духовного переродження людини;

—        основа драми — дискусія, конфлікт навколо зітк­нення ідеалів;

—        парадоксальність образів та ситуацій;

—        поєднання жанрових ознак драми та роману;

—        відкритий фінал;

—        інтелектуальний характер драми

Антон Че­хов — Розроб­ка нової струк­турної   дії та драматичного конфлікту

(Росія)

«Вишневий сад» — «лірична комедія» про Росію на зламі століть

—        проблема життєвого вибору інтелігенцією на поча­тку ХХ століття історичної долі Росії;

—        глибокий психологізм у висвітленні внутрішнього стану героїв і зображенні трагедії буденності;

—        майстерне використання підтексту («підводної те­чії»), пауз у діалогах, реплік, ремарок;

—        внутрішня динаміка, психологічна напруга;

—        нешаблонні сюжети із самого життя;

—        головне — людське життя, події — лише тло;

—        побудова конфлікту на протиставленні уявлень ге­роїв дійсності

СХЕМА 5

І

Культ незалежної особистості

Потяг до архаїки, міфу

ІІ

Повсякденне життя, як театр абсурду, апокаліптичний карнавал. Іронічність та пародійність

Ігровий стиль, що стирає межі між рівнями життя

Філософсько-естетичні засади постмодернізму

ІУ

Єднання різних стилів: художній, науковий, публіцистичний або діловий

У

Суміш традиційних жанрових різновидів, модифікованих автором: побутовий роман, притча, готичний роман, детектив. Сюжетні алюзії на відомі сюжети літератури попередніх епох (інтертекстуальніть, колаж, ремінісценція)

СХЕМА 6

Символіка оповідання Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» НАЗВА

Д.

Початок давньогрецького двовірша про битву спартанських воїнів:

Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ти бачив. Тут ми всі полягли, бо так звелів нам закон

СЮЖЕТ >=> ПОСТУПОВЕ ВПІЗНАННЯ МОЛОДИМ ПОРАНЕНИМ СОЛДАТОМ ГІМНАЗІЇ, У ЯКІЙ ВІН НАВЧАВСЯ ВІСІМ РОКІВ І ЗАЛИШИВ ТРИ МІСЯЦІ ТОМУ

і           > Символи

ШколаЦ   дім радості, дитинства, сміху і щастя

«мертвий дім», трупарня (школа, що готувала учнів до смерті всією системою виховання, мала стати для них трупарнею)

Хрест, Слід від хреста   ■     >     духовності («... скільки вони не

зафарбовували той слід, та він все залишався») ■=>

Назва, ключова фраза суть системи виховання у тогочасній Німеччині, побудованій

на зарозумілості та обмані

Молоко   і       >     життя, бажання жити

Висновок: письменник заперечує не лише фашизм, а й будь-яку війну, опові­дання пронизане високим антивоєнним пафосом.

 

Г. Белль. «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...»

(Застосування цієї фрази не відповідає тій загарбницькій війні, що її вела фашистська Німеччина).

Етапи впізнання школи головним героєм

 

№ етапу

Що бачить герой твору

 

Що сим­волізує побачене

 

Що відчу­ває герой твору

Перший етап

Реквізит школи: «Ме­дея», «Хлопчик, що ви­ймає терня», портрети Цезаря, Марка Авелія, Цицерона, Ніцше, Гітле-ра та інше

Реквізит — це система виховання. В даному випадку — виховання нацизму, расизму, власної вищості.

Все «таке далеке і байдуже», його неначе принесли «до якогось музею мертвих»

Другий етап

«... тут, над дверима ви­сів колись хрест, як гім­назія звалась ще школою святого Хоми; хреста вони потім зняли, але на тому місці на стіні лишився свіжий темно-жовтий слід від нього. Перед нами образ — християнства, що проте­стує, не підкоряється нацизмові.

«Серце в мене не озивалось»

Третій етап

«На дошці був напис моєю рукою. Он він, ще й досі там, той вислів, який нам звеліли тоді написати, в тім безна­дійному житті, яке скінчило­ся всього 3 місяці тому: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа... »

Напис — це символ невідпо­відності вивченого у школі і побаченого на війні.

«... озвалося моє серце; десь у потаємному його куточку зринув переляк, глибокий і страшний...»

 

 

Від впізнання очима до впізнання серцем.

«Пішов зі школи на фронт і поліг за...» — ніхто не знає, за що віддав чи скалічив своє життя

 

СХЕМА 8

Шлях руйнування душі Доріана Грея

І — усвідомлення своєї краси

 

ІІ

кохання

V

захоплення бутафорією

 

ІІІ — егоїзм та безсердечність героя

ГУ — розпуста

Ц       V — вбивство людини (художника) Ц       УІ — страх Ц

УІІ — вбивство власної совісті, душі

Висновок: людина без совісті і без душі не може існувати; духовний світ лю­дини треба формувати не сьогоденними розвагами, а вічними цінностями.

Герой сповідує філософію гедонізму (філософію насолоди), що призводить до трагічних наслідків.

Порівняльна характеристика творчого методу Е. Хемінгуея та Г. Белля у творах антивоєнної тематики

 

Елементи стилю

Е. Хемінгуей

Г. Белль

Особливості сю­жету

Рушієм сюжету виступає не розвиток конфлікту, а внут­рішній дискомфорт героя

До розвитку сюжету приводять зовнішні події. Характерні малоймовірні сюжетні повороти

Особливості компо­зиції

Відсутня чітка композиційна схема. Зав'язка виходить за рамки сюжету або в її ролі виступає війна. Дія розпочинається в момент кульмінації

Прийом контрасту

Автор протиставляє життєві катастрофи історичним поді­ям у творах

Зображував звичайне життя людей на фоні великих подій, не протиставляючи їх між собою

Передача сюжету

Від II особи

Від I особи

Наявність елементів психологізму у тво­рах

Заглиблюється в психологіч­ні стани героїв, шукає у них відповіді на їх поведінку і вчинки

Не з'ясовує мотиви вчинків персонажів, не аналізує їх поведінки

Лексика   та мова творів

Проста, розмовна лексика. Автори виступають проти пишномовності. Ви­користовують небагато метафор і порівнянь

Характеристика ге­роїв творів

«Герої кодексу» — так на­звали героїв  автора. Вони сповідували філософію стої­цизму, витримку під ударами долі, стійкість у небезпечних ситуаціях

Автор — співець «маленької людини». Життя і смерть зображених Беллем солда­тів завжди підкреслено негероїчні, щоб не сказати — жалюгідні

Зображення бойо­вих сцен у творах

Хемінгуеївські   герої мали схильність   до «кулачного права». Автор часто відобра­жає сцени боротьби

Сила відлякувала Белля, бо надто часто за нею ховалося насилля. На щиті автора сто­їть слово «терпимість»

Контекст

Ввів у літературу «принцип айсбергу». Вважав, що пись­менник не повинен говорити все, що більша частина зміс­ту має бути закладена у під­тексті

Автор нічого не казав відкрито, але все бу­ло сказано між рядків — украй ощадно і навдивовижу образно

Особливості зо­браження війни у творах

Показує війну як відважну та героїчну боротьбу солдат, які бились за честь своєї країни

Війна у творах Белля має вигляд війни пе­реможених

Вплив життєвого шляху Е. Хемінгуея на тематику його творчості.

 

Дитинство та юність

1914—1929 рр. Період Першої світової війни

40-ві роки. Період Другої світової війни

50-ті — 1961 роки. Останні роки життя

«Індіанське стійбище», «Доктор і дружина доктора», «Десятеро індіанців»

Теми — антивоєнна, «втрачене покоління». «І сходить сонце», «Прощавай, зброє!», «Непереможний»

Антифашистська те­матика, аналогія «Людини на війні» (1942)

Проблема сенсу життя. «За річкою, у тіні дерев» (1950),

«Старий і море»

 

Шлях творчого розвитку американського письменника

 

СХЕМА 11

«Дім без господаря, або непрожите життя»

Г. Белль. «Дім без      Письменники знають... що в певній точці

Роман —        протікання життя індивідуума тісно змикається

господаря» 1954        з ходою самої історії.

звинувачення війни.

Г. Белль.

Війна

Знищила, скалічила душі, зруйнувала життя  Позбавила дитинства

Раймунд         Генріх        Нелла      Альберт Вільма

Мартін            Генріх

Бак      Брилах

Бах      Брілах

 

Поет. На вій-

Свідомий на-

Смерть Рая

Воював. По-

Раннє удову-

Кожний день

Змалечку

ну пішов не з

цист, танкіст.

засмутила її.

вернувся до

вання. Наро-

закінчує мо-

працював, за-

власної волі.

Загинув у Ро-

Туга за чоло-

Німеччини на

дження сина

литвою: «Бо-

ймався гос-

За останні 5

сії, десь між

віком має

прохання

у бомбосхо-

же, дай мені

подарством,

років не на-

Запоріжжям і

хворобливо-

Нелли. Нама-

вищі. Багато-

уві сні поба-

доглядав сес-

писав жодно-

Дніпропет-

надривний

гається від-

річні злидні

чити бать-

тру, страждав

го рядка. За-

ровськом

характер.

родити життя

понівечили її

ка... » Прире-

через матір,

гинув у Росії,

 

Байдужа до

в її сім' ї. Збе-

життя і душу

чена у снах

яку люди

під Калинів-

 

дому, вихо-

рігає пам' ять

 

бачити батька

вважали роз-

кою

 

вання сина

про Рая, про

 

без обличчя

пущеною

 

 

 

війну

 

 

 

Війна

 

Призвела до загибелі мільйонів      Це сталося через те, що паліїв війни з різних причин не

людей світу, а також до трагедій,   вдалося зупинити. Не зуміли громадяни цієї країни стати

невигойних душевних ран грома-  справжніми господарями своєї долі. Герої роману — не

дян країни, що стала її колискою    тільки жертви, а й певною мірою винуватці війни

 

СХЕМА 13

Образ природи у поезіях Т. Еліота

 

природа

 

«Безплідна земля»

«Порожні люди»

 

 

 

 

 

 

 

 

Подпись: СХЕМА 15

 

 

 

 

 

 

 

<\/a>") //-->