Материал: Готельний бізнес: теорія та практика - Навчальний посібник (Мальська М. П.)


1.3. сучасний стан та перспективи розвитку готельного господарства україни

 

Готельне господарство є однією з головних складових ту­ристичної індустрії України. Проте, сьогодні можна конста­тувати про відсутність висококонкурентних позицій у цьому секторі національної економіки. Інфраструктура закладів розміщення в Україні не відповідає міжнародним нормам проживання та відпочинку: недостатня кількість готельних підприємств, у структурі готельних підприємств низька част­ка закладів високої категорії, матеріально-технічна база за­старіла та потребує модернізації, відсутні сучасні засоби зв'язку та інформаційних комунікацій, ефективні та надійні системи захисту, які є передумовою високого рівня якості по­слуг.

Недостатня в Україні, у порівнянні з провідними країнами у розвитку туризму, кількість готельних підприємств. У 2004 р. в Україні функціонувало 1218 підприємств готельного госпо­дарства на 50,4 тис. номерів та 104,6 тис. місць. Наприклад, у Великобританії функціонує близько 26 тис. готелів, Франції 19,7 тис., Румунії понад 3 тис., Ізраїлі 318 готелів на 41770 но­мерів. У структурі згідно розмірів готелів, у країнах Європи кількість великих підприємств становить 15-25 \% від їх зага­льної кількості, 75-85 \% — готелі сімейного типу та мотелі. В Україні близько 70 \% всіх місць зосереджують великі готе­лі, мотелі, кемпінги, молодіжні бази — типові у європейських країнах, в Україні малочисельні. Як свідчить міжнародний досвід, саме невеликі готельні підприємства сьогодні фор­мують основу розвитку сфери гостинності — структурують ринок готельних послуг згідно попиту споживачів, формують конкурентне середовище та створюють додаткові робочі місця.

У перспективі готельне господарство повинно стати про­відним чинником активізації туризму, інтеграції держави у світові структури міжнародного співробітництва, зростання значення національної культури. Для досягнення цієї мети на державному рівні сьогодні необхідно вирішити ряд актуаль­них проблем.

Насамперед, відсутнє чітке законодавче визначення місця готельного бізнесу у туристичній сфері, його відомче підпо­рядкування. На законодавчому рівні необхідно визначити правові, економічні та організаційні аспекти створення і роз­витку конкурентного середовища на ринку сфери гостиннос­ті. Законодавча основа повинна сприяти формуванню та вхо­дженню у ринковий простір нових готельних підприємств, зокрема створенню умов правового захисту та виживання ма­лих форм у сфері гостинності.

В українському законодавстві нечітко врегульоване право власності на землю, особливо для іноземних інвесторів. Від­сутні можливості приватизації землі та невигідні умови її оренди для будівництва готелів, механізму концесії історико-архітектурних об'єктів, не приваблює іноземні компанії у го­тельний бізнес.

Не вирішеною залишається проблема зміни форми влас­ності, акціонування підприємств готельного господарства. Великі та значна частка середніх готельних підприємств в Україні перебувають у державній та комунальній формі власності (39,8 \%); в окремих регіонах приватні готелі зовсім відсутні. У зв'язку із низькою прибутковістю та регулятор­ним податковим тиском власники більшості готелів розгля­дають готельний бізнес як доповнення до інших сфер своєї діяльності. Приватизація та акціонування зумовить покращення якості управління на підприємствах готельного господарства, водночас і матеріально-фінансовий стан галузі. Фінансово-еко­номічну політику із зміни форми власності доцільно проводи­ти шляхом залучення з різних джерел фінансових ресурсів. Водночас, необхідно створити для інвесторів систему держав­них гарантій для захисту приватної власності і капіталу.

Сучасні готельні підприємства в Україні характеризуються типовою структурою послуг, низькою спеціалізацією. Поряд із традиційними повносервісними готелями необхідно створи­ти мережу спеціалізованих підприємств з вузьким спектром послуг, зорієнтованих на обслуговування певної категорії ту­ристів. Насамперед, необхідність створення спеціалізованих підприємств стосується туристичних центрів із чітко вираже­ною спеціалізацією у спортивно-оздоровчому, конгресовому туризмі, центрах з ігровими атракціями та іншими видами туризму.

Поглиблення спеціалізації та впровадження високих стан­дартів обслуговування у національній сфері гостинності пов'язується із створенням традиційних у світовій готельній індустрії корпоративних форм — міжнародних готельних ла­нцюгів. Об'єднані у корпорацію провідні готельні підприємс­тва здійснюють колективний бізнес, перебуваючи під єдиним контролем керівництва ланцюга. Професійний менеджмент несе повну відповідальність за ефективність функціонування, посилення конкурентних позицій. Технологічно успіхи кор­поративних форм у гостинності пов'язуються з дотримуван­ням високої якості готельного продукту, ідентичністю послуг та доступністю цін на всіх підприємствах мережі.

На українському ринку готельних послуг міжнародні го­тельні ланцюги лише формують контури майбутньої діяльно­сті. Річний досвід роботи у міжнародній програмі «The Greatest Hotels of the World» сьогодні розвиває лише один із лідерів національного ринку послуг гостинності — донець­кий готель «Донбас Палас». Дворічний досвід роботи має перша українська готельна мережа «Premier Hotels», сформо­вана з п'яти провідних у державі готелів — «Прем'єр Палас» (Київ), «Ореанда» (Ялта), «Дністер» (Львів), «Стар» (Мука­чеве), «Лондонська» (Одеса). Пріоритетним напрямком інве­стування в українську сферу гостинності розглядає францу­зька готельна мережа «Accor». Сьогодні корпорація «Accor» поетапно планує будівництво декількох 3-5 зіркових готелів у Києві, згодом, до 2010 р., розширити мережу до 10-12 готе­лів в інших містах України — Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Донецьку та Львові. Основний сегмент корпоративної мережі на українському ринку у перспективі повинен сфор­муватись із новозбудованих комфортних 3-, 4-зіркових готе­лів, доступних для широкого кола туристів — з середньою вартістю проживання 50-60 євро.

Уніфікація послуг, ціни готелями, що входять у готельні ланцюги остаточно не вирішує проблеми розвитку та модер­нізації готельного господарства в Україні. Раціонально зба­лансований сектор гостинності передбачає необхідність роз­витку мережі готелів сімейного типу, молодіжних готелів та спеціалізованих готельних підприємств, зорієнтованих на оригінальність послуг та обслуговування певної категорії ту­ристів.

Невеликі комфортні готелі із регламентованим обсягом додаткових послуг повинні пропонувати за помірну ціну не­обхідні для роботи та відпочинку якісне персоніфіковане об­слуговування, стати основним сектором готельної індустрії, утворюючи найбільш чисельну мережу розосереджених, на­самперед, у невеликих презентабельних для туризму населе­них пунктах — містечках, сільських поселеннях.

Реалізація необхідного кількісного та якісного рівня роз­витку інфраструктури сфери гостинності зумовлює необ­хідність системного та комплексного аналізу інвестування в окремі регіони та окремі сегменти готелів. Реалізація інвес­тиційних проектів передбачає аналіз основних параметрів функціонування готелів — використання готельних місць різного класу, динаміки середньої ціни номерів, тенденції по­питу на основних зарубіжних ринках, а також комплекс ін­формації пов'язаної із загальною стратегією розвитку окре­мих туристичних і курортних центрів.

Сьогодні іноземні інвестори зацікавлені в інвестуванні бу­дівництва найбільш привабливих чотири-, п'ятизіркових готе­лів у Києві та інших великих містах України. Зокрема, у Києві, упродовж останніх трьох років залишаються нереалізованими щонайменше два проекти будівництва п'ятизіркових готелів, що зумовлено відсутністю пропозиції інвестиційно приваб­ливої земельної ділянки київською міською адміністрацією. В інших великих містах — Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Львові, Запоріжжі, Севастополі, необхідність відкриття готе­лів високої категорії значно нижча. Тут у найближчі роки для забезпечення попиту бізнес-туристів необхідно передбачити реалізацію одного — двох п'ятизіркових готелів. У Донецьку із відкриттям готелів «Донбас-Палас» та «Вікторії», попит на готелі високої категорії сьогодні вдалось задовольнити.

Глобалізація світової економіки та трансформаційні про­цеси у національній економіці зумовлюють інтенсифікацію ділових, наукових та культурних обмінів, зростання у соціаль­ній структурі частки осіб середнього достатку. Роль високо-категорійних готелів та попит на високоякісні послуги у роз­витку ділової інфраструктури України буде збільшуватись. Тому, важливо у перспективі враховувати принципи створен­ня сучасної туристичної інфраструктури, провести маркетин­гові дослідження шляхів і методів підвищення інвестиційної привабливості проектів будівництва, модернізації засобів розміщення, розвитку найбільш економічно привабливого — ділового туризму. З урахуванням актуальності і перспектив­ності ділового туризму в Україні, сьогодні у всіх великих мі­стах — важливих функціональних центрах виникла необхід­ність відкриття чотиризіркових готелів.

Згідно офіційної статистики, у 2003 р. в Україні функціо­нувало 17 (2,1 \%) висококатегорійних готелів: 1 — п'ятизір-ковий та 16 — чотиризіркових. У геопросторовому аспекті висококатегорійні готелі зосереджуються, насамперед у Киє­ві (4), Одесі (3), Львівській (5) та Дніпропетровській (2) обла­сті, по одному у Донецькій, Закарпатській та АР Крим. Вод­ночас, недостатньою залишається якість обслуговування. Згідно результатів дослідження міжнародних ділових органі­зацій, сьогодні менше 20 \% готелів України відповідають ви­могам міжнародних стандартів якості обслуговування.

Привабливим для інвесторів стає сегмент трьохзіркових готелів. Категорія трьохзіркових готелів повинна стати опти­мальною з позиції ціни та якості послуг, орієнтуватись на обслуговування масових туристів, які подорожують з пізна­вальною та комерційною метою. Сьогодні у зв'язку із висо­кою вартістю послуг для українських та європейських туристів у категорії чотири-, п'ять зірок, поява нових трьохзіркових готелів зумовить переорієнтацію клієнтів саме до цієї катего­рії готелів.

Аналогічну перспективу мають нові готелі в економічній категорії — «дві зірки». У ціновому сегменті двохзіркові го­телі повинні орієнтуватись на обслуговування внутрішніх ма­сових туристів, дрібний та середній бізнес, державних служ­бовців, туристів із колишнього СНД. Розширення мережі економічних готелів можна реалізувати внаслідок реконстру­кції безкатегорійних та однозіркових готелів, будівництва нових згідно сучасних стандартів. Важливим аспектом, що зумовить зростання інвестицій у будівництво економічних готелів є швидка окупність у порівнянні із висококатегорій-ними готелями.

Важливий напрямок активізації сфери гостинності стосу­ється комплексного освоєння природного та історико-куль-турного потенціалу найбільш привабливих туристичних регіо­нів — Кримського, Карпатського та Азово-Чорноморського, локальних центрів рекреації. Модернізацію сучасних рекреа­ційних центрів, відкриття нових курортів необхідно провести, опираючись на створення малих форм у сфері гостинності — сімейних готелів, пансіонатів, спеціалізованих закладів роз­міщення. У центрах туризму з відомими історико-архітектур-ними пам'ятками — замками, палацами, садибами та іншими об'єктами, створення мережі готелів, зокрема з використан­ням приміщень зазначених об'єктів, сьогодні за відсутності будь-якої туристичної інфраструктури — важлива передумо­ва їхнього туристичного освоєння.

Для інвестування реконструкції сучасних та будівництва нових готелів невисокої категорії сьогодні необхідна держав­на програма відображена у ефективному дієздатному механі­змі співпраці зацікавлених інвесторів, місцевого самовряду­вання та державних органів центральної і місцевої влади. Ця програма повинна коригуватись пріоритетами державної по­літики розвитку туризму, її реалізацію необхідно здійснювати за участю професійних консультантів профільних сегментів туристичної сфери державного та недержавного рівня із ви­користанням традиційного та новітнього досвіду світових лі­дерів готельної сфери.

Результати дослідження сучасного стану готельної сфери в Україні свідчать, саме від підвищення її розвитку, інвесту­вання, в значній мірі залежить реальний стан туристичної ін­фраструктури в державі. Для ефективного функціонування готельної сфери сьогодні необхідна гнучка система держав­ного стимулювання цієї галузі відображена у розробленій но­рмативно-законодавчій базі. Водночас, необхідно збільшити кількість засобів розміщення різних категорій з чіткою дифе­ренціацією у спеціалізації пропонованих послуг гостинності, вдосконалити управління готельними підприємствами в умо­вах динамічного соціально-економічного простору та розши­рення туристичної діяльності, покращити якість готельних послуг, ефективність маркетингу і взаємодії на туристичному ринку сучасних готелів, на державному рівні максимально підтримувати формування національних готельних ланцюгів, які впроваджують нові стандарти готельного сервісу, єдині підходи організації управління.

Подпись:

 

Питання для контролю

Назвіть головні чинники становлення і розвитку сфери гос­тинності.

Назвіть головні історичні періоди у розвитку сфери гостин­ності.

Охарактеризуйте характерні особливості та географію фор­мування перших історичних типів засобів розміщення.

Проаналізуйте історію виникнення закладів розміщення го­тельного типу у країнах Європи та США у XVI — поч. ХХ ст.

Назвіть та охарактеризуйте основні типи закладів харчування в еволюції сфери гостинності.

Опишіть основні риси та тенденції сучасного розвитку світо­вого готельного господарства.

Охарактеризуйте історію розвитку готельної сфери в Україні.