Материал: Фізіологія сільськогосподарських тварин - Підручник (Науменко В. В.)


Роди

Народження через родові шляхи зрілого живого плода, а потім і посліду — складний фізіологічний процес, який настає по закінченні певного для кожного виду тварин строку вагітності. Нормальні роди не бувають раптовими. Організм вагітної самки готується до цього акту. Тканини шийки матки, піхви і вульви набрякають. У корів і ко­бил за 3-4 тижні до родів набрякає вим'я, а перед родами у ньому починається секреція молока. Зв'язковий апарат родових шляхів в останні дні вагітності розслаблюється, по обидва боки хвоста (осо­бливо у корів) утворюються глибокі западини.

Причини, що призводять до настання родів, ще не з'ясовані. Одні автори вважають основною причиною настання родів збудження цен­трів, які викликають скорочення матки. Другі пояснюють настання родів подразненням нервових закінчень матки плодом, що рухається (особливо під кінець вагітності). Треті — появою у крові гормонів (гі­пофіза, плаценти).

Основним у механізмі родів є ефективне скорочення м'язів матки. Раніше відмічалось, що гормон жовтого тіла і плаценти прогестерон створює в організмі самки умови для розвитку вагітності (знижує збудливість м'язів матки). Але в кінці вагітності вироблення його різ­ко зменшується. В цей час активно починають функціонувати яєчни­ки. Естрогенні гормони їх підвищують чутливість мускулатури матки до ацетилхоліну, який утворюється в нервових закінченнях парасим­патичної нервової системи. Зростає чутливість мускулатури матки до окситоцину. Таким чином, звільнившись від блокуючої дії прогесте­рону при наявності ацетилхоліну і окситоцину, матка готується до ро­дів. У відповідь на подразнення інтерорецепторів матки плодом, який починає посилено рухатись, мускулатура матки ритмічно скорочуєть­ся, супроводжуючись значними болями. Такі періодичні скорочення матки називаються переймами. Під час родів скорочуються м'язи і черевного преса (потуги).

Процес родів ділять на три періоди: 1) розкриття родових шляхів; 2) вигнання плода з матки; 3) післяродовий період.

У перший період внаслідок скорочення мускулатури матки і че­ревного преса шийка матки відкривається. Через неї видавлюється навколоплідний міхур, який лопається. Навколоплідною рідиною зволожуються родові шляхи.

У другий період плід виганяється назовні. Тривалість періоду ви­гнання плода з матки неоднаковий у різних тварин. У корів він триває від 20 хв до 1-2 год, кобили — 5-20 хв, овець — до 2 год, свиней — 4-5 год і більше, собаки — від 10-15 хв до 12 год, у кролиці — 15-20 хв. Пупковий канатик перегризають самки або він сам розривається.

У третій період виходять навколоплідні оболонки і плацента (по­слід). Через 1-2 год у коней, 2-6 год у корів, а у свиней і м'ясоїдних — відразу ж після родів зганяються навколоплідні оболонки і плацента (послід). У хижаків плацента виходить разом з плодом. Після цього починають відновлюватися органи, що зазнали змін під час вагітності.

Родовий акт залежить від стану кори великих півкуль головно­го мозку. Встановлено, що в останні дні вагітності збудливість кори великих півкуль головного мозку знижується, а рефлекторна збудли­вість спинного мозку підвищується. Все це призводить до підвищен­ня збудливості м'язового та нервового апарата матки.

У сільськогосподарських тварин роди відбуваються переважно вночі, в лежачому положенні, тобто в спокійній обстановці. Сторонні подразники можуть загальмувати і навіть припинити роди.

Післяродовий період характеризується не тільки зворотним роз­витком (інволюцією) статевих органів самки, а й початком лактації та годуванням приплоду. В цей час скорочуються і змінюються тканини статевих органів. Клітини слизової оболонки матки відмирають і роз­смоктуються, зменшується їх маса, звужується канал шийки матки. Інтенсивність цих процесів залежить від загального стану самки, рів­ня її годівлі та умов утримання в післяродовий період. Під час інво­люції не тільки зменшується об'єм окремих тканин і клітин статевих органів до розмірів, які були до вагітності, а й гальмується ріст нових клітин, утворення нових нейрогуморальних зв'язків. Під час ссання або доїння подразнюються нервові закінчення молочної залози і ви­ділення гормону окситоцину, який викликає скорочення гладенької мускулатури молочної залози та матки. Це сприяє інволюції статевих органів. Уже в перші 4-6 днів після благополучних родів кров'яні ви­ділення з матки припиняються, гіперемія зовнішніх статевих органів зникає. Інволюція статевих органів у кобил, корів, овець, кіз і свино­маток закінчується через 2-4 тижні. Якщо післяродовий період про­ходить благополучно, то після родів у кобил охота настає на 7-12-й день, корів — на 21-й, овець — на 15-й, свиней — на 3-5-й день, у кролів — протягом перших днів після окролу. Годівля та утримання тварин, а також вік впливають на появу першої охоти після родів. У старих тварин часто відмічається затримка першої тічки після родів. Особливе значення в післяродовий період для тварин мають вітаміни А,    Е, а також мінеральні речовини.